1 Напоумлення Асафа. Уважайте, мій народе, на мій закон, прихиліть ваше ухо до слова моїх уст.
2 Я в притчах відкрию мої уста, вискажу загадки від віку.
3 Те, що ми почули і ми пізнали і це нам розповіли наші батьки,
4 воно не сховалося від їхніх дітей в іншому роді, ті, що звіщали господні хвали і його сили і його подивугідні (діла), які Він зробив.
5 І Він підняв свідчення в Якові і поклав закон в Ізраїлі, те, що заповів нашим батькам, щоб вони обявили їхнім синам,
6 щоб знав інший рід, сини, що народилися, і встануть і їх сповістять їхнім синам,
7 щоб поклали їхню надію на Бога і не забули діл Бога і шукали його заповідей,
8 щоб не стали так як їхні батьки поганим родом, що огірчує, родом, що не випрямив своє серце і не довірив Богові свій дух.
9 Сини Ефраїма, що натягали і стріляли з луків, повернулися в день війни.
10 Не зберегли Божого завіту і не забажали ходити в його законі
11 і забули його добродійства і його подивугудні (діла), які Він їм показав,
12 перед їхніми батьками, дивні (діла), які Він зробив в єгипетскій землі, в долині Танеоса.
13 Він роздер море і провів їх, поставив води наче мішок
14 і провів їх хмарою в дні і цілу ніч світлом огня.
15 Він роздер камінь в пустині і напоїв їх як у великій безодні
16 і вивів воду з каменя і звів води наче ріки.
17 І додали ще грішити проти Нього, огірчили Всевишнього в безводних
18 і випробували Бога в їхніх серцях, щоб просити їжу для їхніх душ,
19 і заговорили проти Бога і сказали: Чи Бог не зможе приготовити стіл в пустині?
20 Коли Він вдарив об камінь і поплили води і наводнили потоки, чи й не може дати хліб, чи приготовити стіл свому народові?
21 Через це Господь почув і піднявся, і в Якові загорівся огонь, і над Ізраїлем піднявся гнів,
22 бо не повірили Богові, ані не повірили в його спасіння.
23 І Він заповів хмарам вгорі і відкрив небесні двері
24 і дощем післав їм манну в їжу і дав їм небесний хліб.
25 Людина їла ангельський хліб, Він післав їм їжу до сита.
26 Підняв Він південний вітер з неба і своєю силою навів південний вітер
27 і дощем дав їм мясо наче порох і оперених морських птахів наче пісок,
28 і вони впали посеред їхнього табору, довкруги їхніх поселень,
29 і їли і дуже наситилися, і Він приніс їм їхнє бажання,
30 вони не були позбавлені свого бажання. Ще як їхня їжа була в їхніх устах
31 і на них піднявся божий гнів і забив їхніх жирних і скував вибраних Ізраїля.
32 В усьому цьому вони ще згрішили і не повірили його подивугідним (ділам),
33 і їхні дні зникли в марноті і їхні літа з поспіхом.
34 Коли Він їх забивав, вони Його шукали і поверталися і вранці вставали до Бога
35 і згадали, що Бог є їхнім помічником і Всевишний Бог є їхнім визволителем.
36 І вони Його полюбили своїми устами і їхній язик Йому збрехав,
37 а їхнє серце не (було) праведне з Ним, ані не були вірні його завітові.
38 А Він щедрий і очистить їхні гріхи і не зведе до зітління і розмножить, щоб відвернути свій гнів і не розпалить ввесь свій гнів.
39 І Він згадав, що вони тіло, дух, що йде і не повертається.
40 Скільки разів огірчили Його в пустині, розгнівили Його в безводній землі?
41 І повернулися і випробували Бога і роздразнили святого Ізраїля.
42 Не згадали його руки в день, коли визволив їх з руки того, що гнітив,
43 як поклав в Єгипті свої знаки і свої чуда в долині Танеоса.
44 І обернув їхні ріки і їхні стави в кров, щоб не пили.
45 Наслав на них псячу муху, і вона їх пожерла, і жаби і знищив їх.
46 І дав їхній плід ржі і їхні труди саранчі.
47 Побив їхні виноградники градом і їхні овочі морозом.
48 І передав їхню скотину градові і їхнє майно огневі.
49 Наслав на них гнів своєї люті, лють і гнів і біль, післання поганих ангелів.
50 Зробив дорогу стежці своєї люті, не пощадив їхніх душ від смерті і їхню скотину замкнув в смерті
51 і побив кожного первородного в Єгипті, первоплід їхніх трудів в поселеннях Хама.
52 І Він забрав свій нарід наче овець і повів їх наче отару в пустині
53 і провадив їх в надії, і не злякалися, і їхніх ворогів покрило море.
54 І ввів їх до гори своєї святості, ця гора, яку придбала його правиця,
55 і викинув з перед їхнього лиця народи і дав їм жеребом, мірилом поміру насліддя і поселив в їхніх поселеннях племена Ізраїля.
56 І вони випробували і огірчили Всевишнього Бога і не зберегли його свідчення
57 і відвернулися і зломали завіт, так як і їхні батьки, і повернулися в покручений лук
58 і розгнівили Його їхніми жертівниками і їхніми божищами довели Його до ревнощів.
59 Бог почув і зневажив і дуже погордив Ізраїлем
60 і відкинув шатро Силома, своє поселення де поселився між людьми.
61 І передав їхню силу в полон і їхню красу в руки ворога
62 і видав свій нарід під меч і знехтував своїм насліддям.
63 Огонь пожер їхніх молодців, і їхні дівчата були не оплакані.
64 Їхні священики упали від меча, і їхні вдовиці були не оплакані.
65 І Господь піднявся наче сплячий, наче сильний очманілий від вина,
66 і побив своїх ворогів в зад, зробив їх вічною погордою.
67 І Він відкинув поселення Йосифа і не вибрав племя Ефраїма.
68 І вибрав племя Юди, гору Сіон, яку полюбив,
69 і збудував свою святиню наче однорога, заснував її в землі на віки.
70 І Він вибрав Давида свого раба і забрав його з отар овець,
71 забрав його від овець з ягнятами, щоб пасти свій нарід - Якова і своє насліддя - Ізраїль,
72 і той їх пас в незлобності свого серця і попровадив їх в розумності своїх рук.