1 Сину, якщо даси запоруку за свого друга, передаси ворогові твою руку.

2 Бо власні губи сильна сіть для чоловіка, і він ловиться губами власних уст.

3 Сину, чини те, що я тобі заповідаю, і спасися, бо через свого друга ідеш в руки злих, ходи, не слабни, розгніви ж і твого друга, за якого ти став запорукою.

4 Не дай сну твоїм очам, ані не задрімаєш твоїми повіками,

5 щоб ти спасся наче серна з повені, і наче птах з силки.

6 Іди до мурашки, о лінюху, і заревнуй, бачачи її дороги, і стань мудрішим від неї.

7 Бо вона, не маючи землі, ані не маючи того, хто змушує, ані не будучи під володарем

8 приготовляє в жнива багато їжі і в жнива робить склади. Або іди до бджоли і навчися якою роботящою вона є і як ревно виконує роботу, її труди царі і прості на здоровя прикладають, а вона улюблена всіма і славна. Отже будучи немічна силою, пошанувавши мудрість, була вивищена.

9 Доки, лінюху, лежиш? Коли ж із сну встанеш?

10 Мало спиш, мало сидиш, мало дрімаєш, трохи складаєш руки на грудях.

11 Потім приходить на тебе наче поганий супутник біднота і нужда, так як добрий бігун. Якщо ж будеш нелінивим, прийдуть твої жнива наче джерело, а нужда покине, наче поганий бігун.

12 Безумний і беззаконний муж іде не добрими дорогами.

13 А він мруґає оком, дає знак ногою, повчає киванням пальців,

14 а звихненим серцем кує зло в кожному часі. Такий наводить на місто заворушення.

15 Через це нагло приходить його погибель, розрубання і невилічиме знищення.

16 Бо він радіє всіма, яких Господь ненавидить, а вигублюється через нечистоту душі.

17 Око гордого, язик неправедного, руки, що проливають кров праведного,

18 і серце, що вигадує погані помисли, і ноги, що спішать чинити зло.

19 Фальшивий свідок розпалює неправедного і насилає суди поміж братів.

20 Сину, бережи закони твого батька і не відкидай заповіді твоєї матері.

21 Прикріпи ж їх до твоєї душі назавжди і повіш на твоїй шиї.

22 Коли ходитимеш води її, і хай буде з тобою. А як спиш, хай тебе береже, щоб як встаєш, говорила з тобою.

23 Бо заповідь закону світильник і світло, і оскарження і напоумлення дорога життя,

24 щоб тебе берегти від замужньої жінки і від оскаржень чужого язика.

25 Щоб тебе не побідила похоть краси, ані тебе не вполонили твої очі, ані не був ти схоплений її повіками.

26 Бо ціна розпусниці як і одного хліба, а жінка чоловіків ловить шанигідні душі.

27 Чи хто звяже огонь в подолку, а одежі не спалить?

28 Або чи хто ходитиме на розжареному вугіллю, а ноги не попалить?

29 Так хто ввійшов до замужньої жінки, не буде безвинним, ані кожний хто до неї доторкнувся.

30 Не дивно якщо когось зловлять як краде, бо краде, щоб наповнити душу, що голодує.

31 Якщо ж буде пійманий, віддасть всемеро і давши все своє майно визволить себе.

32 А перелюбник через брак розумності чинить згубу своїй душі,

33 терпить болі і безчестя, а його ганьба на віки не зніметься.

34 Бо гнів її чоловіка повний ревнощів. Він не пощадить в дні суду,

35 не змінить ворожнечу на ніякий викуп, ані не вгамується численними дарами.