1 Псалом Давида. На спомин про суботу.

2 Господи не докори мені твоєю люттю, ані не скартай мене твоїм гнівом.

3 Бо твої стріли загрязли в мені, і Ти на мені закріпив твою руку.

4 Немає оздоровлення в моїм тілі від лиця твого гніву, немає миру для моїх костей від лиця моїх гріхів.

5 Бо мої гріхи перевищили мою голову, отяжіли на мені наче важкий тягар.

6 Мої рани засмерділися і загнили від лиця моєї безумности.

7 Я потерпів і я прибитий до кінця, цілий день я ходив смутний.

8 Бо мої стегна наповнилися наруги, і немає оздоровлення в моїм тілі.

9 Я дуже пригнічений і упокорений, я ревів від стогону мого серця.

10 Господи, все моє бажання перед Тобою, і мій стогін від Тебе не сховався.

11 Моє серце засмутилося, мене оставила моя сила, і світло моїх очей і воно не є зі мною.

12 Мої друзі і мої близькі напроти мене зблизилися і стали, і мої близькі здалека стали.

13 І нагнітали ті, що шукали мою душу, і ті, що шукали мені зла, сказали безумне і цілий день навчалися обмани.

14 Я ж наче глухий не чув і наче німий не відкривав своїх уст

15 і я був наче чоловік, що не чує, і що немає в своїх устах оскарження.

16 Бо я, Господи, на тебе надію поклав. Ти вислухаєш, Господи Боже мій.

17 Бо я сказав: Щоб мої вороги не зраділи мною. І коли мої ноги порушилися, вони проти мене вихвалювалися.

18 Бо я готовий на бичування, і мій біль постійно переді мною.

19 Бо я сповіщу моє беззаконня і подбаю за мій гріх.

20 А мої вороги житимуть і закріпляться понад мене, і помножилися ті, що неправедно мене ненавидять.

21 Ті, що віддають злом замість добра, наговорювали на мене, томущо я вганявся за праведністю, і відкинули мене улюбленого наче зогидженого мертвого.

22 Не остав мене, Господи. Мій Боже, не відступи від мене.

23 Зглянься мені на поміч, Господи мого спасіння.