1 Мудрість збудувала собі дім і поставила сім стовпів.

2 Забила свої жертви, розлила в свої посудини вино і приготовила свій стіл.

3 Післала своїх слуг, скликаючи гучним проголошенням на святкування, кажучи:

4 Хто безумний, хай заверне до мене. І тим, що потребують розуму, сказала:

5 Ходіть, їжте мій хліб і пийте вино, яке я для вас розвела.

6 Оставте безумність, і будете жити, і шукатимете розумність, щоб ви пожили, і випрямите розум в пізнанні.

7 Хто напоумляє злих одержить собі безчестя, а хто картає безбожного опоганить себе.

8 Не картай поганих, щоб тебе не зненавиділи. Картай мудрого, і тебе полюбить.

9 Дай мудрому нагоду і мудрішим буде. Обяви праведному, і додасть сприймати.

10 Початок мудрости - господний страх, і рада святих - розумність. Бо знати закон - властивість доброго розуму.

11 Бо цим способом житимеш багато часу, і додадуться тобі роки твого життя.

12 Сину, якщо станеш для себе мудрий, будеш мудрий і близький. Якщо ж станеш поганим, сам зачерпнеш зло. Хто підпирає обману, цей пасе вітри, а сам ганяється за птахами, що літають. Бо покинув дороги свого виноградника, а осі власної посілості довів до блукання. Проходить через безводну пустиню і землю призначену на спрагу, а збирає неплідність для рук.

13 Безумна і зарозуміла жінка, яка не знає встиду, буває позбавлена куска хліба.

14 Сіла при дверях свого дому на стільці на яву при дорогах,

15 прикликуючи прохожих і тих, що випрамлюють свої дороги:

16 Хто з вас дуже безумний, хай заверне до мене. А позбавленим розумності раджу, кажучи:

17 Доторкніться таємних хлібів насолоди і води солодкої крадіжки.

18 Він же не знає, що хто у неї був згине, і буває на долівці аду. Але відійди, не забарися на місці, ані не поклади на неї твого ока. Бо так пройдеш чужу воду і перейдеш чужу ріку. Віддаляйся ж від чужої води і не пий з чужого джерела, щоб ти жив багато часу, а тобі додалися роки життя.