1 Чи ти його не побачив, ані не здивувався ти над сказаним (про нього)?

2 Чи ти не побоявся, томущо воно приготовлене Мені? Бо хто є той, що Мені протиставиться?

3 Чи хтось стане проти Мене і встоїться, чи не вся піднебесна моя?

4 Не замовчу задля нього, і слово сили помулує рівного собі.

5 Хто відкриє лице його одіння? А до складки його броні хто ввійде?

6 Хто відкриє двері його лиця? Довкруги його зубів - страх.

7 Його внутреності - мідяні щити, а його звязь наче камінь сміріт.

8 Один до одного пристають, а дух не пройде крізь нього.

9 Чоловік пристане до свого брата, вони держаться разом і не відділяться.

10 Як пчихає він світиться світло, а його очі вигляд ранньої зорі.

11 З його уст виходять горіючі світила і викидаються решітки огня.

12 З його ніздрів виходить дим печі, що горить огнем угля.

13 Його душа вугілля, а з його уст виходить полумінь.

14 В його шиї замешкує сила, знищення перед ним біжить.

15 Мязи його тіла зліпилися. Як зливає (хтось) на нього, він не порушиться.

16 Серце його закріплене наче камінь, а стало наче непорушне ковадло.

17 Як він повертається (це) страх чотироногим звірам, що скачуть на землі.

18 Якщо його зустрінуть списи, нічого не зроблять вкинений спис і броня.

19 Бо ж він вважає залізо за полову, а мідь за гниле дерево.

20 Його не рушить мідяний лук, а він вважає того, що кидає каміння, за траву.

21 Тростиною вважаються молоти, а він висміює махання огнем.

22 Його лежанка - острі цвяхи, а все золото моря під ним наче глина без міри.

23 Приводить до кипіння безодню наче мідь, він море вважає за посудину з мастю,

24 а тартар безодні за полоненого. Він вважає безодню за прохід.

25 На землі немає нікого подібного до нього, зробленого, щоб ним гралися мої ангели.

26 Він бачить все високе, а сам є царем всого, що у водах.