1 На кінець, про раннє заступництво. Псалом Давида.
2 Боже, Боже мій, будь уважний до мене. Чому Ти мене оставив? Далеко від мого спасіння слова моїх переступів.
3 Боже мій, я закличу вдень, і не почуєш, і вночі, і не (буде) мені в безумність.
4 Ти ж, похвало Ізраїля, живеш у святих.
5 На тебе наші батьки поклали надію, вони поклали надію, і Він їх спас.
6 До Тебе закликали і спаслися, на Тебе поклали надію і не завстидалися.
7 Я ж є хробак і не чоловік, погорда людини і зневага народу.
8 Всі, що мене бачать, насміялися з мене, промовили губами, схилили голову.
9 Він поклав надію на Господа, хай його спасе. Хай його спасе, бо Він його бажає.
10 Бо Ти є той, що вибрав мене з лона, моя надія від грудей моєї матері.
11 На Тебе вкинений я від лона, від лона моєї матері Ти є моїм Богом.
12 Не відступи від мене, бо близько скорбота, бо немає помічника.
13 Мене окружили численні телята, мене обійшли годовані бики.
14 Вони відкрили на мене їхні уста наче лев, що хапає і ричить.
15 Я розлився наче вода, і всі мої кості розсипалися, моє серце стало наче віск, що тане посеред мого лона.
16 Моя сила висохла наче глиняна посудина, і мій язик прилип до мого горла, і Ти мене звів до пороху смерті.
17 Бо мене окружили численні пси, збір тих, що чинять зло, мене окружили, пробили мої руки і ноги.
18 Я почислив всі мої кості, вони ж гляділи і дивилися на мене.
19 Вони розділили собі мою одіж і вкинули жереб на мою одежину.
20 Ти ж, Господи, не віддали моєї помочі, будь готовий мені на заступництво.
21 Спаси мою душу від меча і мою єдинородну з руки пса.
22 Спаси мене з уст лева і мою смиренність від рогів однорогів.
23 Я розповім моїм братам про твоє імя, оспівуватиму Тебе посеред збору.
24 Ті, що бояться Господа, вихваляйте його, все насіння Якова, прославте його, хай його боїться все насіння Ізраїля,
25 бо Він не погордив, ані не знехтував молитвою бідного, ані не відвернув своє лице від мене, і коли я закликав до Нього Він мене вислухав.
26 Тобі моя похвала в великому зборі, я віддам мої молитви перед тими, що Його бояться.
27 Їдять бідні і наситяться, і похвалять Господа ті, що Його шукають. Їхні серця житимуть на віки віків.
28 Всі кінці землі згадають і повернуться до Господа і всі батьківщини народів поклоняться перед Тобою,
29 бо царство є господнє, і він володіє над народами.
30 Поїли і поклонилися всі товсті землі, перед ним припадуть всі, що сходять у землю. І моя душа живе для Нього,
31 і моє насіння Йому послужить. Майбутнє покоління відоме буде Господеві,
32 і сповістять його праведність народові, що народиться, бо (так) зробив Господь.