1 Бо є місце срібла, звідки воно приходить, а місце золота, де воно очищується.

2 Бо ж залізо буває з землі, а мідь рубається подібно до каменя.

3 Він поклав чин темряві, і Він досліджує всякий кінець. Камінь, темрява і тінь смерті,

4 а переривання потока через порох. Ті ж, що забувають праведну дорогу, знемогли від смертних людей.

5 Земля, з неї вийде хліб, під нею наче повернувся огонь.

6 ЇЇ каміння місце сапфіра, і порох, її золото.

7 Стежка, не пізнала її пташина, і не поминуло її око ґрифа.

8 Не потоптали її сини хвальків, не прийшов на неї лев.

9 Він простягнув свою руку на гостру скелю, а перекинув гори з кореня.

10 Він відкрив течії рік, а моє око побачило все шляхотне.

11 Він відкрив глибини рік, показав свою силу на світлі.

12 А де знайдено мудрість? Яке ж місце вміння?

13 Смертна людина не знає її дороги, ані не знайдеться між людьми.

14 Безодня сказала: Немає в мене. І море сказало: Немає зі мною.

15 Не дасть замкнення за неї, і не зважать срібло її на заміну.

16 І не прирівняється вона до золота Офіра, до дорогоцінного ониха і сапфіра.

17 З нею не зрівняється золото і скло і золотий посуд (не буде) їй в заміну.

18 Високі місця і Ґабіс не згадаються, і ти пошануй мудрість понад те, що внутрі.

19 Вона не буде прирівняна до топазія Етіопії, не прирівняється до чистого золота.

20 А де знайдеться мудрість? Яке ж є місце вмілості?

21 Це скрите перед кожною людиною і сховане від небесних птахів.

22 Згуба і смерть сказали: Ми ж почули чутку про неї.

23 Бог добре вклав її дорогу, Він же знає її місце.

24 Бо Він бачить всю піднебесну, знаючи все те, що в землі, що Він зробив,

25 тягар вітрів і міру води.

26 Коли зробив так, Він почислив дощ, і дорогу на звучання грому.

27 Тоді Він її побачив і визнав її, приготовивши, дослідив.

28 А людині сказав: Ось мудрість - це почитання Бога, а вміння - це удалятися від зла.