3 Хай пропаде день в якому я народився, і ніч, в якій сказали: Ось хлопя.

4 Хай буде той день темрявою, і хай Господь згори його не шукає, ані хай не прийде світло на нього.

5 Хай же його охопить темрява і тінь смерті, хай на нього найде темрява.

6 Хай буде проклятим день і та ніч, хай понесе його темрява. Хай не буде днем року, ані хай не причислиться до днів місяця.

7 Але хай та ніч буде болем, і хай не прийде на неї веселість ані радість.

8 Але хай проклене її той, що проклинає той день, той, хто бажає заволодіти великим китом.

9 Хай потемніють звізди тієї ночі, хай останеться (темною) і до світання хай не прийде, і хай не побачить ранної зорі, як сходить,

10 томущо не замкнула дверей лона моєї матері. Бо відняло б біль від моїх очей.

11 Бо чому я не помер в лоні, а вийшов з лона і зразу не помер?

12 Чому ж мене зустріли коліна? Навіщо ж ссав я груди?

13 Тепер же, лягши, мовчав би я, заснувши ж, спочив би я

14 з царями, радниками землі, які хвалилися мечами,

15 чи з володарями, в кого багато золота, які наповнили свої доми сріблом,

16 чи наче недонесений, що виходить з лона матері, чи наче немовлята, які не побачили світла.

17 Там безбожні спалили гнів люті, там спочили змучені тілом.

18 Спільно ж старинні не почули голосу податківця.

19 Там є малий і великий і раб, що боявся свого пана.

20 Бо чому дано світло тим, що в гіркоті, а життя тим, що в душевних болях,

21 які бажають смерті і не осягають, копають наче за скарбами,

22 дуже радими ж стали б, якщо б здобули?

23 Смерть для чоловіка спочинок, бо замкнув Бог довкруг нього.

24 Бо стогін приходить перед моєю їжею, пускаю ж я слези, огорнений страхом.

25 Бо страх, над яким я роздумував, прийшов на мене, і він, кого я боявся, зустрів мене.

26 Я не був в мирі, ані не замовк, ані я не спочив, а на мене прийшов гнів.