1 І Яків пішов своєю дорогою. І поглянувши, побачив ополчений божий полк, і його зустріли божі ангели.2 Сказав же Яків, коли їх побачив: Це божий полк, і назвав імя того місця Полки.
  3 Післав же Яків послів перед собою до свого брата Ісава, до землі Сиір, до околиці Едом,4 і заповів їм, кажучи: Так скажете моєму панові Ісаву: Так говорить раб твій Яків: У Лавана жив я і забарився до тепер,5 і були в мене воли, і осли, і вівці, і раби, і рабині, і післав я сповістити моєму панові Ісаву, щоб твій раб знайшов ласку перед тобою.
  6 І повернулися посли до Якова, кажучи: Пішли ми до твого брата Ісава, і йде на зустріч тобі, і з ним чотириста мужів.7 Дуже ж злякався Яків і був розгублений і поділив нарід, що з ним, і волів, і овець на два полки,8 і сказав Яків: Якщо прийде Ісав до одного полка і вирубає його, і другий полк спасеться.
  9 Сказав же Яків: Бог мого батька Авраама і Бог мого батька Ісаака, Господи, що сказав мені: Відійди до землі твого народження, і добро тобі зроблю,10 вистачає мені усієї справедливости і усієї правди, яку вчинив Ти твому рабові. Бо з моєю палицею перейшов я цей Йордан, тепер же став я двома полками.11 Визволи мене з руки мого брата Ісава, бо я його боюся, щоб часом, прийшовши, не побив мене і матір з дітьми.12 Ти ж сказав: Добре вчиню тобі добро і поставлю твоє насіння як морський пісок, що не буде почислене через велике число.
  13 І спав там тієї ночі. І взяв дари, які приніс, і післав свому братові Ісаву: 14 двісті кіз, двадцять козлів, двісті овець, двадцять баранів,15 тридцять дійних верблюдів і їх дітей, сорок волів, десять биків, двадцять ослів і десять ослят.16 І дав в руки своїм рабам кожне стадо осібно. Сказав же своїм рабам: Ідіть переді мною, і робіть відстань між стадом і стадом.17 І заповів першому кажучи: Якщо тебе зустріне мій брат Ісав і запитає тебе, кажучи: Чий є ти і куди ідеш, і чиє це, що іде перед тобою?18 Скажеш: Твого Раба Якова; дари післав моєму панові Ісаву, і ось він за нами.
  19 І заповів першому, і другому, і третому, і всім, що випереджали з цими стадами, кажучи: За цим словом скажете Ісаву коли він вас зустріне.20 І скажете: Ось твій раб Яків іде за нами. Сказав же: Умилостивлю його лице дарами, що йдуть перед ним, і після цього побачу його лице, бо може прийме моє лице.21 І дари випереджували його лице, він же тієї ночі спав в полку.
  22 Вставши ж, тієї ночі взяв обох жінок і обох рабинь і своїх одинадцять дітей, і перейшов брід Явок.23 І взяв їх і перейшов струмок, і перевів все своє.24 Залишився ж Яків сам, і боровся з ним чоловік до ранку.25 Побачив же, що не може подужати його, і доторкнувся широкої частини його стегна і затерпла широка часть стегна Якова, коли він боровся з ним.
  26 І сказав йому: Відпусти мене, бо зійшла рання зоря. Він же сказав: Не відпущу тебе, якщо не поблагословиш мене.27 Сказав же йому: Яке твоє імя? Він же сказав: Яків.28 Сказав же йому: Не назветься більше твоє імя Яків, але Ізраїль буде твоє імя, бо ти поборов Бога, і сильний з людьми.
  29 Запитав же Яків і сказав: Скажи мені твоє імя. І сказав: Навіщо це питаєш моє імя? І поблагословив його там.30 І назвав Яків імя того місця: Образ Божий; бо я побачив Бога лицем в лице, і моя душа спаслася.
  31 Зійшло ж йому сонце, коли відійшов Образ Божий. Він же кульгав своїм стегном.32 Задля цього ізраїльські сини до цього дня не їдять нерва, що затерп, що є в широкій часті стегна, бо доторкнувся нерва широкої часті стегна Якова, він і затерп.