1 На кінець. Псалом Давида.

2 Небеса розповідають про божу славу, а твердь сповіщає твориво його рук.

3 День дневі віддає слово, і ніч ночі сповіщає розуміння.

4 Немає мови ані слів, в яких не чути їхніх звуків.

5 На всю землю вийшла їхня мова і їхні слова до кінців вселенної. В сонці поклав Він своє поселення.

6 І Він як жених, що виходить з своєї світлиці, зрадіє наче велетень, щоб бігти своєю дорогою.

7 Від краю неба його вихід, і його зустріч до краю неба, і немає того, хто сховається від його теплоти.

8 Господний закон непорочний, він повертає душі. Господне свідчення вірне, воно мудрими робить немовлят.

9 Господні оправдання прямі, вони звеселяють серце. Господна заповідь світла, вона просвічує очі.

10 Господний страх чистий, він перебуває на віки віків. Господні присуди правдиві, оправдані в собі,

11 пожадані понад золото і численний дорогоцінний камінь і солодші від меду і вощини.

12 Бо й твій раб їх зберігає. В їх зберіганню велика винагорода.

13 Переступи хто зрозуміє? Від мого скритого Він очисть мене,

14 і пощади твого раба від чужих. Якщо не заволодіють мною тоді буду непорочним і очищуся від великого гріха.

15 І слова моїх уст і повчання мого серця будуть перед Тобою завжди на ласкавість, Господи, мій помічнику і мій відкупителю.