1 Замовкли ж і три його друзі, щоб більше не відповідати Йовові. Бо Йов був праведний перед ними.2 Розлютившись Еліус син Варахіїла, Вузіт з роду Рам з Авсітідійської країни, розлютився ж дуже на Йова, томущо він проголосив себе праведним перед Господом.3 І дуже розлостився проти трьох друзів, томущо не змогли відповісти Йовові і поклали його за безбожного.4 А Еліус стерпів дати відповідь Йовові, томущо вони старші від нього днями.5 І побачив Еліус, що немає відповіді в устах трох мужів, і розлостився своїм гнівом.6 Підібравши ж Еліус син Варахіїла Вузіт, сказав:
Я ж є наймолодший в часі, а ви є старші. Тому я замовчав, боючись сповістити вам своє вміння.
7 Я сказав, що: Це не час, що говорить, а в багатьох роках не пізнали мудрости.
8 Але дух є в смертних людях, а вдихання Вседержителя є те, що навчає.
9 Не многолітні мудрі, ані не старці знають суд.
10 Тому я сказав: Послухайте мене, і я сповіщу вам те, що знаю.
11 Послухайте мої слова. Бо скажу вам, що слухаєте, доки не дослідите слова.
12 І так як ви зрозумію, і ось не було в вас того, що оскаржував Йова, що відповідав на його слова.
13 Щоб ви не сказали: Ми знайшли мудрість, додали ми Господеві.
14 Чоловікові ж наказали ви сказати ці слова.
15 Вони жахнулися, більше не відповіли, в них слова пропали.
16 Я був терпеливий, бо не говорили, бо стояли, не відповіли.
17 А Еліус підібравши говорить:
18 Знову говоритиму, бо я є повний слів, бо мене вбиває дух живота.
19 А мій живіт наче бордюг солодкого молодого вина, що кипить, що завязаний, чи наче надутий ковальський міх.
20 Я заговорю, відкривши губи, щоб спочити.
21 Бо я не соромитимуся людини, але ані не боятимуся смертної людини.
22 Бо не вмію подивляти обличчя. Якщо ж ні, і мене поїсть міль.