1 Чому ж від Господа сховалися години,
2 а безбожні з околиць переборщили, розграбивши стадо з пастирем?
3 Підяремного відвели сиротою і взяли як заклад вола вдовиці.
4 Звели слабких з дороги праведности, разом сховалися лагідні землі.
5 Відійшли ж наче осли в полі через мене вийшовши на своє діло. Солодким є його хліб для малих.
6 Перед часом пожали не своє поле. Слабкі ж обробили виноград безбожних безплатно і без їжі.
7 Численних нагих поклали спати без одежі, а покриття їхньої душі забрали.
8 Вони мокрі від крапель гір, томущо вони не мали схоронища вони обняли камінь.
9 Вони забрали сироту від грудей, а впокорили того, що відпав.
10 Нагих же неправедно заспали, а в голодуючих забрали шматок хліба.
11 В тіснотах неправедно поклали засідку, а праведну дорогу не взнали.
12 Вони викидали з міста і власних домів, а душа немовлят дуже застогнала, а Він чому над цими не наглядає?
13 Вони, будучи на землі, і не взнали, дорогу ж праведности не пізнали, ані не пішли їхніми стежками.
14 Пізнавши ж їхні діла, Він їх передав в темряву, і буде в ночі наче злодій.
15 І око чужоложника стерегло темряву, кажучи: Не взнає мене око, і поклав покриття на лице.
16 Він в темряві підкопав доми. В днях собі позначили, не пізнали світла.
17 Бо ранок разом для них тінь смерті, бо (кожний) пізнає жахи тіні смерті.
18 Він легкий на лиці води. Хай проклятою буде їхня часть на землі.
19 Хай же їхні рослини появляться сухими на землі, бо вони розграбили снопи сиріт.
20 Тоді згадано його гріх, він же став невидимим, так як туман роси. Хай вдасться ж йому те, що зробив, хай знищеним буде всякий неправедний, подібно до невилічимого дерева.
21 Бо він не добре зробив неплідній і не помилував слабку жінку,
22 а знищив слабких гнівом. Отже, вставши, не матиме віри про своє життя.
23 Захворівши, хай не має надії виздоровіти, але хай впаде від недуги,
24 бо його висота багатьом зло вчинила. Зівяв же наче мальва на спеці, чи наче колос, що сам відпав зі стебла.
25 Якщо ж ні, хто є той, що каже, що я говорю неправду і поставить мої слова як ніщо?