1 Підібравши ж Йов каже:

2 І я знаю, що оскарження є з руки моєї, і його рука тяжкою стала на моїм стогнанні.

3 Отже ж, хто взнає, що я знайду його і прийду до кінця (справи)?

4 Скажу свій суд, а мої уста наповню обвинуваченням.

5 Коби я знав слова, які Він до мене скаже, коби я збагнув, що Він мені сповістить.

6 І якщо з великою силою надійде на мене, тоді в погрозах не нападе на мене.

7 Бо в нього правда і оскарження, хай же доведе мій суд до кінця.

8 Бо піду до передшого і більше мене немає. Про те ж, що в кінці, що знаю?

9 Як з ліва він (щось) зробить, і не взнаю. Обійме правицею, і не побачу.

10 Бо Він вже знає мою дорогу, Він же мене випробував наче золото.

11 Піду ж в його заповідях, бо я зберіг його дороги, і не зверну.

12 І не переступлю його заповідей, а в моїм лоні я сховав його слова.

13 Якщо ж і Він так судив, хто є той, що спротивиться Йому? Бо те, що Він забажав, Він і вчинив.

14 Через це я до Нього поспішився, а упімнений я подумав про Нього.

15 За це потурбуюся перед його лицем. Впізнаю і боятимуся Його.

16 Господь же зробив моє серце слабим, а Вседержитель завдав мені турботу.

17 Бо я не знав, що на мене найде темрява, а темрява (мене) покрила перед моїм лицем.