1 Пішлю як гадини по землі. Чи не пустим каменем є гора Сіон?
2 Бо дочка Моав буде як пташеня забране в птаха, що відлетів. До того ж, Арноне,
3 більше радься, роби собі постіно покриття плачу. В полудневу темряву втікають, жахаються, не будь відведений.
4 В тобі замешкають втікачі моава, будуть вам покриттям від лиця переслідувача, бо забрано твого союзника, і згинув володар, що топтав по землі.
5 І з милосердям випрямиться престіл, і на ньому сяде з правдою в шатрі Давида, судячи і шукаючи суду і приспішуючи справедливість.
6 Ми почули про гордість моава, гордість дуже велика, ти відкинув зарозумілість. Не таке твоє чаклунство,
7 не таке. Моав закричить, бо в моавітській землі всі закричать. Ти подбаєш за тих, що живуть в Адесеті і не засоромишся.
8 Рівнини Есевона заплачуть, виноградник Севами. Ви, що пожираєте народи, потоптайте її виноградники аж до Язира. Не зійдетеся, блукайте пустинею. Післані були оставлені, бо перейшли пустиню.
9 Через це оплакаю виноградник Севами як риданням Язира. Він зрубав дерева твої, Есевон і Елеала, як у жнива і в збирання твого винограду потоптаю, і все впаде.
10 І підніметься радість і веселість з твоїх виноградників, і не радітимуть твоїми виноградниками і не витискатимуть вино в винотоках, бо припинено.
11 Через це моє лоно проти моава видасть звук як гуслі, і мої внутреності як мур, який ти відновив.
12 І буде тобі на сором, бо моав струдився на горбах і ввійде до своїх божків, щоб помолитися, і не можуть його визволити.
13 Це слово, яке сказав Господь на моава, коли промовив.14 І тепер говорю: В трьох роках за роками наємника обезчеститься слава моава в усьому великому багацтві, і він останеться малий числом і не шляхетним.