1 На кінець. Не зведеш до зітління. Давида, в память коли він втікав до печері від лиця Саула.

2 Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надію поклала моя душа і надіятимуся в тіні твоїх крил, доки не мине беззаконня.

3 Я закликав до Бога Всевишнього, до Бога, що вчинив мені добро.

4 Він вислав з неба і мене спас, передав в погорду тих, що мене топтали. Бог післав своє милосердя і свою правду

5 і визволив мою душу з посеред левенят. Я заснув засмучений. Людські сини, їхні зуби зброя і стріли, і їхній язик острий меч.

6 Піднесися вгору над небеса, Боже, і по всій землі твоя слава.

7 Вони приготовили пастку для моїх ніг і присмирили мою душу. Вони викопали яму перед моїм лицем і впали до неї.

8 Готове моє серце, Боже, готове моє серце, заспіваю і виспівуватиму.

9 Підведися, моя славо. Підведися псалтирю і гуслі. Підведуся вранці.

10 Визнаватимуся Тобі між народами, Господи, співатиму Тобі між народами,

11 бо аж до неба звеличилося твоє милосердя і аж до хмар твоя правда.

12 Піднесися вгору понад небеса, Боже, і по всій землі твоя слава.