1 Молитва бідного, коли він знеможений, і перед Господом вилиє своє благання.
2 Господи, вислухай мою молитву, і мій крик хай прийде до Тебе.
3 Не відверни від мене твоє лице. В той день коли я болію, прихили до мене твоє ухо. В тому дні коли я закличу до Тебе, швидко мене вислухай.
4 Бо мої дні пропали наче дим, і мої кості висохли наче сухі поліна.
5 Я побитий наче трава і моє серце висохло, бо я забув їсти мій хліб.
6 Від голосу мого стогону прилипла моя кість до мого тіла.
7 Я уподібнився до пустинного пелікана, я став наче сова в розвалинах дому,
8 Я чував і я став наче самотній горобець на даху.
9 Цілий день мене гнобили мої вороги, і ті, що мене хвалили мною клялися.
10 Бо я їв попіл наче хліб і я плачем розводив мій напиток
11 від лиця твого гніву і твоєї люті, бо піднявши Ти мене скинув вниз.
12 Мої дні відійши наче тінь, і я висох наче трава.
13 Ти ж, Господи, остаєшся на віки, і твоя память в рід і рід.
14 Ти, вставши, помилуєш Сіон, бо час його помилувати, бо прийшов час.
15 Бо твої раби полюбили його каміння і помилують його порох.
16 І народи злякаються Господнього імени і всі царі землі твоєї слави,
17 бо Господь збудує Сіон і зявиться в його славі.
18 Він поглянув на молитву впокорених і не погордив їхнім благанням.
19 Хай це запишеться для іншого роду, і відбудований нарід похвалить Господа,
20 бо Він поглянув зі своєї святої висоти, Господь поглянув з неба на землю,
21 щоб почути стогін скованих, визволити синів тих, що забиті,
22 сповістити в Сіоні господне імя і його хвалу в Єрусалимі,
23 коли народи і царства зберуться разом, щоб служити Господеві.
24 Він йому відповів в дорозі його сили: Сповісти мені зменшення моїх днів.
25 Не поведи мене в половину моїх днів, в роді родів твої літа.
26 Господи, Ти на початках заснував землю, і небеса є діла твоїх рук.
27 Вони згинуть, Ти ж остаєшся, і всі постаріються наче плащ, і Ти їх зміниш наче одіж, і вони зміняться.
28 Ти ж є той самий, і твої літа не зменшаться.
29 Сини твоїх рабів поселяться, і їхнє насіння стоятиме на віки.