1 І сказав Господь до Мойсея на заході Моава коло Йордану при Єрихоні, мовлячи: 2 Заповідж ізраїльським синам і дадуть Левітам з насліддя їхньої посілості міста на замешкання, і прилеглі околиці міст, що довкруг них, дадуть Левітам,3 і будуть міста їм на поселення і відділене їм буде їхній скотині і всім їхнім чотироногим.4 І околиці міст, які дасьте Левітам від стін міста і далі, (будуть) на дві тисячі ліктів довкруги.
  5 І відміриш сторону зі зовні міста, що до сходу, дві тисячі ліктів, і сторону, що до півдня, дві тисячі ліктів, і сторону, що до моря (заходу), дві тисячі ліктів, і сторону, що до півночі, дві тисячі ліктів, і посеред цього буде вам місто і околиці міст.6 І міста, які дасьте Левітам, це шість міст на схоронок, які дасьте, щоб втік туди вбивця, і до них сорок два міста.
  7 Всіх міст, які дасьте Левітам, це сорок і вісім міст, їх і їхні околиці.8 І міста які дасьте з насліддя синів ізраїльських, від численних багато і від малих мало. Кожний за своїм насліддям, яке унаслідив, дадуть міста Левітам.9 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: 10 Скажи ізраїльським синам і скажеш до них: Ви переходите Йордан до ханаанської землі,11 і відділите собі самим міста: міста-схоронки будуть у вас, щоб утечи туди убивці, кожному хто вбив душу не навмисно.12 І будуть вам міста- схоронки від кревного по крові, і не помре вбивця, доки не стане перед збором на суд.13 І міста, які дасьте, це шість міст, схоронком будуть для вас.
  14 Три міста дасьте на другій стороні Йордану, і три міста дасьте в ханаанській землі.15 Схоронком будуть для ізраїльських синів, і приходьків і тому, хто живе між вами, ці міста будуть на схоронок, щоб втекти туди кожному, хто вбив душу нехотячи.
  16 Якщо ж забє його залізним знаряддям, і згине, він убивця; смертю хай помре убивця.17 Якщо ж вдарить його каменем з руки, через який можна померти через нього, і помре, він убивця; хай смертю помре убивця.18 Якщо ж вдарить його деревяним знаряддям з руки, через який можна померти через нього, і помре, він вбивця; хай смертю помре убивця.19 Кревний по крови, цей убє вбивцю; коли він його зустріне, він його убє.
  20 Якщо ж попхає його через ворожнечу і вкине на нього будь яку річ з засідки, і помре,21 чи з гніву вдарив його рукою і помре, хай смертю помре той, хто вдарив, він вбивця. Вбивця хай смертю помре. Кревний по крови хай убє вбивцю коли його зустріне.
  22 Якщо ж попхає його нагло не через ворожнечу, чи вкине на нього будь яку річ не з ворожнечі,23 чи всякий камінь, яким він помре від нього, не знаючи, і впаде на нього, і помре, а він не був його ворогом, ані не шукав йому вчинити зла,24 і судитиме збір між тим, хто вдарив, і між кревним по крови за цим судом,25 і збір визволить вбивцю від кревного по крови, і збір поверне його до свого міста-схоронки, куди він утік, і житиме там доки не помре великий священик, якого помазали святою олією.26 Якщо ж вбивця виходом вийде поза границі міста, до якого втік туди,27 і знайде його кревний по крови поза границями міста його втечі, і кревний по крови вбє вбивцю, не буде винним;28 бо він хай живе в місті-схоронці, доки не помре великий священик, і після смерти великого священика хай повернеться вбивця до землі свого насліддя.29 І це буде вам як правило суду в ваші роди, в усіх ваших поселеннях.
  30 Кожний хто вбє душу, при свідках убєш убивцю, і один свідок не свідчитиме на смерть душі.31 І не візьмете викупу за душу від вбивці, що є винний, щоб бути вбитим; бо смертю помре.32 Не візьмете викупу, щоб утік до міста-схоронки далі жити на землі, доки не помре великий священик.
  33 І не опоганите вбивством землю, на якій ви живете. Бо ця кров опоганює вбивством землю, і земля не надолужить за кров пролиту на нїй, хіба кровю того, хто пролив.34 І не опоганите землю, на якій живете на ній, на якій я поселюся між вами. Бо Я Господь, що живе між ізраїльськими синами.