1 Вони були ті, що задумують труди, і чинять зло на їхніх постелях і разом в день їх завершували, томущо не підняли до Бога їхні руки.

2 І жадали поля і окрадали сиріт і насилували доми і грабили мужа і його дім, мужа і його насліддя.

3 Через це так говорить Господь: Ось Я задумую зло проти цього племени, з якого ви не підведете вашої шиї і нагло не підете прямо, бо час поганий.

4 В тому дні візьметься на вас притчу, і заплачеться голосіння піснею, кажучи: Бідою ми в біді. Часть мого народу зміряний шнурком, і не було того, хто боронив би його, щоб відвернути. Наші поля поділені.

5 Через це не буде в тебе той, хто кидає шнурок в наслідді, в господньому зборі.

6 Не плачте слізьми, ані хай не проливають над цим сліз. Бо погорда не віддалиться.

7 Хто каже: Дім Якова розгнівив господний дух. Чи це не є його задуми? Чи Його слова з ним не є гарні і чи не прямо пішли?

8 І впереді мій нарід повстав на ворожнечу. Замість його миру здерли його скіру, щоб забрати надію в розбитті війни.

9 Через це володарі мого народу будуть викинені з їхніх домів їжі, погані через їхні затії були викинені. Приближіться до вічних гір.

10 Встань і йди, бо немає для тебе цього спочинку через нечистоту. Зітлійте зітлінням,

11 ви втекли як ніхто не гнався. Дух поставив неправду, накапав тобі на вино і опяніння. І буде, що з каплі цього народу

12 збиранням буде зібраний Яків з усіма. Очікуючи, очікуватиму тих, що осталися з Ізраїля, разом поставлю їхній поворот. Так як вівці в скорботі, як отара посеред їхньої загороди, вони вискочать від людей.

13 Через розвалину перед їхнім лицем пробили, і пройшли через браму і вийшли крізь неї, і їхний цар вийшов перед їхним лицем, а Господь їх провадитиме.