1 Взявши ж Еліус говорить:

2 Що це вважав ти на суді? Ти хто є, що ти сказав: Я є праведний перед Господом?

3 Чи скажеш: Що вчиню, згрішивши?

4 Я дам відповідь тобі і трьом друзям.

5 Поглянь на небо і подивися, поглянь же на хмари, як вони високо від тебе.

6 Якщо ти згрішив, що вчиниш? Якщо ж і багато беззаконня ти вчинив, що можеш зробити?

7 А томущо, отже, ти праведний, що йому даси? Чи що візьметься з твоєї руки?

8 Твоя безбожність чоловікові подібному до тебе, і твоя праведність людському синові.

9 Закричать ті, що переслідувані багатьма, закличуть від рамен багатьох.

10 І він не сказав: Де є Бог, що мене створив, що настановляє нічні сторожі,

11 що відділює мене від чотироногих землі, від птахів неба?

12 Там закричать, і (ніхто) не почує, і від зарозумілості поганих.

13 Бо Господь не бажає бачити погане. Бо Він Вседержитель, Він бачить

14 тих, що довершують беззаконня і Він мене спасе. Судися ж перед Ним, чи можеш його хвалити так, як є.

15 І тепер, немає того хто провіряє його гнів, і він не пізнав дуже великий переступ.

16 І Йов безглуздо відкриває свої уста, в незнанні чинить слова тяжкими.