1 Є зло, яке я побачив під сонцем, і воно велике на людині.

2 Чоловік, якому Бог дасть багацтво і маєтки і славу, і немає браку в його душі в усьому, що забажає, і Бог не дасть йому владу з цього їсти, бо чужий чоловік його їсть. Це марнота і тяжка.

3 Якщо чоловік народить сто (дітей), і поживе багато літ, і дуже численні будуть дні його літ, і його душа не насититься добром, і не було для нього гробниці, я сказав: Недоношений кращий від нього,

4 бо він прийшов в марноті і відходить в темряві, і його імя покриється темрявою,

5 і він сонце не побачив і не пізнав, в нього спочинок більший ніж в того.

6 І якщо він пожив до повороту тисячі літ і не знав праведності, чи не все іде до одного місця?

7 Всякий труд людини для її уст, і душа не насититься.

8 Бо яка користь мудрому над дурним? Бо бідний пізнав як ходити перед життям.

9 Зір очей кращий від того, що ходить душею. І це марнота і бажання духа.

10 Якщо щось сталося, вже названо йому імя, і знано хто є чоловік, і не зможе судитися з сильнішим від нього.

11 Бо є численні слова, що множать марноту. Що корисне для людини?

12 Бо хто знає, що добре для людини в житті, число днів життя його марноти? І провів їх в тіні. Бо хто сповістить людині, що після нього буде під сонцем?