1 Петро та Іван ішли до храму на молитву на дев'яту годину.2 Був тут один чоловік кривий від народження; несли його і клали щодня перед дверима храму, які називали Гарними, щоб просити милостині від тих, що входили до храму.3 Побачивши Петра й Івана, що хотіли ввійти до храму, почав просити милостині.4 Поглянули на нього Петро з Іваном і сказали: Подивись на нас.5 Він пильно дивився на них, сподіваючись щось від них одержати.6 Петро сказав: Срібла й золота не маю, але що маю, даю тобі: В ім'я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи.7 Узявши його за праву руку, підвів його. Одразу ж скріпилися його ступні й суглоби. Підскочивши, встав і ходив.8 І ввійшов з ними до церкви, ходив, підскакував, хвалячи Бога.9 Весь народ бачив, як він ходив і хвалив Бога.10 Коли узнали, що це той, який сидів біля Гарних дверей храму милостині, перейнялися страхом і подивом з того, що йому сталося.
  11 Оскільки він був біля Петра й Івана, то збігся до них весь здивований народ у притвор, що називається Соломоновим.12 Побачивши це, Петро звернувся до народу: Мужі ізраїльські! Чого дивуєтеся з цього, чому зглядаєтеся на нас так, наче ми своєю силою або побожністю зробили, аби він ходив?13 Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова, Бог наших батьків, прославив свого слугу Ісуса, якого ви видали і відцуралися перед Пилатом, що присудив був його відпустити.14 Ви ж зреклися святого й праведного, а випросили відпустити вам людину - душогубця.15 Володаря життя ви вбили, та Бог воскресив його з мертвих, свідками чого ми є.16 І вірою в ім'я його - того, кого бачите й знаєте, - скріпило ім'я його. Віра, що від нього, дала йому це видужання перед усіма вами.17 А тепер, [мужі] - братове, знаю, що зробили ви так через незнання, - і так само ваші можновладці.18 Бог, наперед звіщаючи устами всіх пророків, що Христос має потерпіти, учинив так.19 Покайтеся, отже, і наверніться, щоб очистились ви від ваших гріхів;20 щоб настали часи відпочинку від обличчя Господнього, щоб послав наперед визначеного вам Ісуса Христа;21 бо треба, щоб небо його прийняло до часу впорядкування всього, про що говорив Бог устами своїх од віку святих пророків.22 Мойсей провіщав [до батьків], що Господь Бог ваш підійме вам пророка з братів ваших, як і мене: його слухайте в усьому, що тільки скаже вам.23 Буде так, що кожна душа, яка не послухає того пророка, - буде вилучена з народу.24 І так само всі пророки - від Самуїла й пізніших - говорили й сповіщали про ці дні.25 Ви сини пророків і завіту, який уклав був Бог батькам вашим, кажучи до Авраама: І в насінні твоєму благословляться всі народи землі.26 Воскресивши Слугу свого, Бог послав його, який благословить вас, насамперед до вас, щоб відвернувся кожен від злоби вашої.