1 І Йорам син Ахаава зацарював в Ізраїлі у вісімнадцятому році Йосафата царя Юди і царював дванадцять літ.2 І він зробив погане в господних очах, лише не так, як його батько і не так, як його мати, і скинув стовпи Ваала, які зробив його батько.3 Лише пристав до гріха Єровоама сина Навата, який звів Ізраїля до гріха, не відступив від нього.
  4 І Моса цар Моава був пастирем і повертав цареві Ізраїля на почаки (року) сто тисяч ягнят і сто тисяч баранів з вовною.5 І сталося, що після смерті Ахаава, і цар Моава відкинув царя Ізраїля.6 І вийшов цар Йорам в тому дні з Самарії і почислив Ізраїля.7 І пішов і післав до Йосафата царя Юди, кажучи: Цар Моава відступив від мене. Чи не підеш зі мною на війну проти Моава? І він сказав: Піду. Як мені, так тобі, як мій, і твій нарід, як мої коні, і твої коні.8 І сказав: Якою дорогою піду? І сказав: Дорогою пустині Едома.9 І пішов цар Ізраїля і цар Юди і цар Едома і йшли дорогою сім днів, і не було води для обозу і для худоби, що при їхніх ногах.10 І сказав цар Ізраїля: Ох, бо замкнув Господь трьох царів, що ходять, щоб дати їх в руку Моава.11 І сказав Йосафат: Чи тут немає господнього пророка і запитаємо в Господа за нього? І відповів один зі слуг царя Ізраїля і сказав: Тут Елісей син Сафата, який злив воду на руки Ілії.12 І сказав Йосафат: На ньому є господне слово. І прийшов до нього цар Ізраїля і Йосафат цар Юди і цар Едома.
  13 І сказав Елісей до царя Ізрїля: Що мені і тобі? Ходи до пророків твого батька. І сказав йому цар Ізраїля: Чи не замкнув Господь трьох царів, щоб видати їх в руки Моава?14 І сказав Елісей: Хай живе Господь сил, перед яким я стою перед Ним, що коли б я не приймав лице Йосафата царя Юди, я не поглянув би на тебе і не побачив би тебе.15 І тепер же візьми мені півця. І сталося як заспівав півець, і на ньому була господня рука16 і він сказав: Так говорить Господь: Зробіть до цього потока рови, рови,17 бо так говорить Господь: Не побачите вітру і не побачите дощу, і цей потік наповниться водою, і питимете ви і ваш маєток і ваша скотина.18 І це легким є в господних очах, і видам Моав у вашу руку,19 і побєте всяке закріплене місто і кожне добре дерево скинете і забєте всі джерела води і всяку добру часть камінням зробите непридатною.
  20 І сталося вранці, як підносилася жертва, і ось води ішли з дороги Едома, і земля наповнилася водою.21 І ввесь Моав почув, що царі пішли воювати з ними, і закричали всі підперезані поясом і вище і стали на границі.22 І встали вранці, і сонце зійшло на води. І побачив Моав напроти води червоне, наче кров,23 і сказали: Це кров меча, бо повоювали царі і побили чоловік свого ближнього, і тепер на здобич, Моаве.24 І вони ввійшли до табору Ізраїля, й Ізраїль встав і побили Моава, і вони втекли з перед їхнього лиця. І ввійшли, входячи, і бючи Моава,25 і знищили міста і на всяку добру часть накидали мужі каміння і наповнили її і забили всяке джерело води і скинули всяке добре дерево, аж доки не осталося скинене каміння стіни, і окружили (землю) ті, що стріляли з пращі, і побили її.26 І цар Моава побачив, що скріпилася над ним війна, і взяв з собою сім сот мужів, що носять меч, щоб пробитися до царя Едома, і не змогли.27 І він взяв свого первородного сина, який зацарював замість нього, і приніс його як цілопалення на стіні. І було велике замішання в Ізраїлі, і вони відійшли від нього і повернулися до (своєї) землі.