1 Давида. Господи, суди тих, що мене кривдять, воюй з тими, що воюють проти мене.
2 Візьми зброю і щит і встань мені на поміч.
3 Витягни меч і загороди тим, що мене переслідують. Скажи моїй душі: Я твоє спасіння.
4 Хай завстидаються і засоромляться ті, що шукають душу мою, хай повернуться назад і завстидаються ті, що задумують зло на мене.
5 Хай стануть наче порох перед лицем вітру, і господний ангел хай завдає їм біль.
6 Хай їхня дорога буде темрява і ховзання, і господний ангел хай їх переслідує.
7 Бо даром сховали від мене погубність їхньої засідки, даремно гнобили мою душу.
8 Хай найде на них сіть, якої не знають, і хай їх захопить лов, який сховали, і хай впадуть у сіть до неї.
9 А моя душа зрадіє в Господі, розвеселиться в свому спасителі.
10 Всі мої кості скажуть: Господи, хто подібний до Тебе? Ти Той, що визволяєш бідного з руки сильніших від нього і бідного й убогого від тих, що його розграблюють.
11 Вставши, неправедні свідки, яких я не знав мене допитували.
12 Віддали мені злом за добро і бездітність моїй душі.
13 А я, коли вони мені докучали, зодягав мішок і впокорював мою душу постом, і моя молитва повернеться в моє лоно.
14 наче другові, наче нашому братові, так я догоджав. Наче той, що ридає і сумує, так я впокорювався.
15 І наді мною веселилися і зібралися, зібрали на мене бичування, і я не взнав, поділился і не розкаялися.
16 Випробували мене, висміяли мене насміханням, заскреготали проти мене своїми зубами.
17 Господи коли зглянешся? Освободи мою душу від їхнього злодіяння, мою єдинородну від левів.
18 Визнаватимуся тобі, Господи, в численному зібранні, між великим народом оспівуватиму тебе.
19 Хай не повеселяться мною ті, що неправедно ворогують проти мене, ті, що даром мене ненавидять і моргають очима.
20 Бо мені говорили мирне і задумувались над гнівом обмани
21 і поширили проти мене їхні уста, сказали: Добре, добре, наші очі побачили.
22 Ти, Господи, побачив, не помовчи. Господи, не відступи від мене.
23 Господи, встань і уважний будь до мого суду, Боже мій і Господи мій, до моєї справи.
24 Суди мене за твоєю справедливістю, Господи Боже мій, і хай не повеселяться мною.
25 Хай не скажуть у своїх серцях: Добре, добре нашій душі. Ані хай не скажуть: Пожеремо його.
26 Хай завстидаються і засоромляться разом ті, що тішаться моїм злом, хай зодягнуться у встид і сором ті, що вихвалюються проти мене.
27 Хай зрадіють і розвеселяться ті, що бажають моєї справедливості і хай завжди скажуть: Хай звеличиться Господь, ті, що бажають мир твого раба.
28 І мій язик навчиться твоєї праведності, увесь день твоєї похвали.