1 І сказав до неї Олоферн: Кріпися, жінко, не бійся твоїм серцем, бо я не вчинив зла людині, що забажала служити Навуходоносорові цареві всієї землі.2 і тепер твій нарід, що живе в гірській околиці, якщо б не зневажили мене, я не підняв би мого списа проти них. Але вони собі це зробили.3 І тепер скажи мені задля чого ти від них втекла і прийшла до нас. Бо ти прийшла на спасіння. Кріпися, житимеш цієї ночі й на далі.4 Бо немає нікого хто б тебе скривдив, але тобі зроблять добро, так як буває слугам мого пана царя Навуходоносора.5 І Юдита сказала до нього: Прийми слова твоєї рабині, і хай твоя слугиня заговорить перед твоїм лицем, і не сповіщу брехні моєму панові цієї ночі.6 І якщо підеш за словами твоєї служниці, Бог довершить тобою діло, і мій пан не відступить від своїх прагнень.7 Бо хай живе Навуходоносор цар всієї землі і хай живе його сила, який післав тебе, щоб випрямити всяку душу, бо не тільки люди через тебе йому послужать, але й звірі поля і скотина і птахи неба через твою силу житимуть під Навуходоносором і всім його домом.8 Бо ми почули твою мудрість і прекрасні подвиги твоєї душі, і сповіщено всій землі, що ти одинокий добрий в усьому царстві і сильний в розумінню і подивугідний в провадженню війни.9 І тепер слово, яке Ахіор сказав в твоїм зборі, ми почули його слова, бо схопили його мужі Ветулії, і він їм сповістив все, що він висказав перед тобою.10 Тому, володарю пане, не відкинь його слів, але поклади їх в твоїм серці, бо вони правдиві. Бо наш рід не буде покараним, ані не переможе їх меч, якщо вони не згрішать проти їхнього Бога.11 І тепер, щоб мій пан не став відкиненим і невдахою і смерть впала на їхнє лице, і їх захопив гріх, в якому прогнівають їхнього Бога, коли вчинять зло.12 Оскільки їм забракло їжі і пропала вся вода, вони вчинили раду накинутись на свою скотину і все, що їм Бог своїми законами заборонив їсти, вони рішили спожити.13 І первоплоди зерна і десятини вина й олії, які зберігали освяченими для священиків, що стоять в Єрусалимі перед лицем нашого Бога, вони судили спожити те, до чого не дозволено ані руками доторкнутися нікому з народу.14 І післали до Єрусалиму, - бо й ті, що там живуть зробили це, - тих, що принесуть їм дозвіл від старшин.15 І буде, як лиш буде сповіщено їм і зроблять, вони будуть видані тобі на вигублення в тому дні.16 Тому я, твоя рабиня, пізнавши це все, втекла з перед їхнього лиця, і Бог мене післав зробити з тобою діла, через які здивується вся земля, ті, що лиш почують про них.17 Бо твоя рабиня побожна і служить вночі і вдень небесному Богові. І тепер, мій пане, останусь при тобі і твоя рабиня вийде вночі до долини і помолюся до Бога, і Він мені скаже коли вони зробили їхній проступок.18 І пішовши, принесу тобі (вістку), і ти вийдеш з усією твоєю силою, і немає (нікого), хто з них встоїться проти тебе.19 І я проведу тебе через Юдею аж доки не прийдеш перед Єрусалим і поставлю твій престіл посеред нього, і поведеш їх як овець, в яких немає пастиря, і перед тобою собака не забреше своїм язиком. Бо це мені сказано за моїм передбаченням і мені сповіщено, і я післана тобі сповістити.20 І її слова були милими перед Олоферном і перед всіма його слугами, і вони здивувалися її мудрості і сказали: 21 Немає такої жінки від краю аж до краю землі з гарним лицем і розумними словами.22 І сказав до неї Олоферн: Бог добре вчинив, піславши тебе перед народом, щоб була сила в наших руках, а загибіль в тих, що зневажили мого пана.23 І тепер ти є красна твоїм видом і добра в твоїх словах. Бо якщо вчиниш так як ти сказала, твій Бог буде моїм Богом, і ти сядеш в домі царя Навуходоносора і будеш славною по всій землі.