1 Горе тим, що зневажають Сіон і тим, що надіються на гору Самарію. Вони зібрали вершки народів, і ввійшли до себе. Доме Ізраїля,

2 перейдіть всі і погляньте і перейдіть звідти до Емата Равви і зійдіть до Ґета чужинців, до найсильніших з усіх цих царств, чи їхні околиці більші від ваших околиць.

3 Ви, що молитеся до поганого дня, ви, що наближаєтеся і торкаєтеся брехливих субот,

4 що спите на ліжках з слонової кости і живете розкішно на ваших постелях і їсте козенят з отар і телят з посеред молочних стад,

5 що плескаєте на голос органів за дійсне вважали і не за проминаюче.

6 Ви, що пєте ціджене вино і намазуєтеся найкращим миром і не потерпіли ні трохи зза розбиття Йосифа.

7 Через це тепер полонені будуть владою сильних, і забереться іржання коней з Ефраїма.

8 Бо Господь поклявся Собою. Томущо Я гиджуся всією гордістю Якова і Я зненавидів його країни, і знищу місто з усіма, що в ньому живуть.

9 І буде, що коли остануться десять мужів в одній хаті, і помруть і остануть осталі,

10 і їхні мешканці візьмуть і старатимуться винести їхні кості з дому. І він скаже до тих, що над домом: Чи ще є в тебе? І скаже: Ні. І скаже: Мовчи, щоб не називати господне імя.

11 Томущо ось Господь заповідає і побє великий дім побиттями і малий дім роздираннями.

12 Чи коні ганятимуться по камінню? Чи мовчатимуть з кобилами? Бо ви повернули суд на гнів, і плід праведности на гіркоту,

13 ви, що радієте за ніяке слово, що говорите: Чи не в нашій силі маємо роги?

14 Томущо ось Я піднімаю проти вас, доме Ізраїля, нарід, і він пригноблять вас, щоб ви не ввійшли до Емата, і аж до західного потоку.