1 А Юда - він і Макавей - і ті, що з ним, ввійшли потайки до сіл, прикликували кревних і прийнявши тих, що остали в юдаїзмі, зібрали яких шість тисяч.2 І прикликували Господа зглянутися над всіма потоптаним народом, щоб змилосердився і над храмом, що споганений безбожними людьми,3 і помилував знищене місто, яке мало що не зрівнене з землею, і вислухав кров, що до нього кличе,4 і щоб згадав беззаконне вбивство безгрішних дітей, і ті хули, що сталися на його імя, і виказав ненависть до зла.5 Як Маккавей був посеред збору, він вже став нездоланним перед народами, коли господний гнів повернувся на милосердя.6 А неочікувано нападаючи на села і міста, палив, і захоплюючи вигідні місця, проганяв не мало ворогів.7 Він особливо використовував ночі на такі напади. І чутка про його мужність розходилося всюди.8 Филип, бачачи, що чоловік помалу виходив вперед, а частіше виходив в догідні дні, написав про поміч для царських справ до Птоломея володаря Долини Сирії і Фінікії.9 Він швидко вибравши Ніканора сина Патрокла, першого з друзів, післав, поставивши йому не менше двадцять тисяч памфілійського люду, щоб вигубити ввесь юдейський нарід. Він йому приставив і Ґордія чоловіка вождя, що мав досвід у воєнних справах.10 А Ніканор зобовязався з юдейського полону виповнити цареві данину для Римлян, яка була дві тисячі талантів.11 Він зараз післав до приморських міст наперед скликаючи на закуп юдейського люду, обіцюючи дати девятдесять осіб за талант, не очікуючи пімсти, що мала на нього прийти від Вседержителя.12 А до Юди дійшло про прихід Ніканора і він передав тим, що з ним про прихід війська.13 Боягузи і ті, що не вірили, в божу пімсту, втекли і переселилися.14 А інші продавали все остале, а заразом благали Господа, щоб спасти тих, що під безбожним Ніканором, раніше ніж будуть продані.15 І якщо не задля них, то задля завітів до їхніх батьків і задля прикликування на них його чесного і величного імени.16 А Маккавей зібравши тих, що були з ним, числом шість тисяч, заохочував не боятися ворогів, ані не боятися множества безбожних народів, що проти них прийшли, а мужньо боротися,17 маючи перед очима зло безбожно вчинене ними проти святого місця і злочин проти наглумленого міста, а ще знищення прадідних звичаїв.18 Бо вони поклали надію на зброю, сказав він, заразом і сміливість, а ми поклали надію на Бога Вседержителя, що може і тих, що проти нас приходять і ввесь світ знищити одним порухом.19 Розповівши ж їм і про заступництва, що були до прадідів і при Сеннахиримі, як згинули сто вісімдесять пять тисяч,20 і про війну, що була в Вавилоні проти ґалатів, як всі вийшли на діло, вісім тисяч з чотирма тисячами македонців, як македонці уступили, шість тисяч знищили сто двадцять тисяч через поміч, що їм була з неба, і одержали велику здобич.21 Цими (розповідями) поставивши їх мужними і готовими вмерти за закони і батьківщину, він розділив військо на чотири часті.22 І наставивши своїх братів Симона і Йосипа і Йонатана воєводами кожної часті, віддавши кожному тисячу пятьсот,23 і ще Елеазара, що читав святу книгу, і давши знак божої помочі, будучи воєводою першої часті, він зударився з Никанором.24 А оскільки з ними була поміч Всемогучого, вони побили більше ніж девять тисяч ворога, і побитими і скаліченими зробили більшу часть війська Никанора, а всіх змусили до втечі.25 А скарб тих, що прибули, щоб їх купити, вони взяли. Переслідувавши ж їх досить, перестали спинені часом.26 Томущо було надвечіря суботи, через ту причину не забарилися біжучи за ними.27 А зібравши свою зброю і стягнувши добич з вояків, впродовж суботи дуже хвалили і визнавалися Господеві, що (їх) спас в тому дні, поставивши їм початок милосердя.28 Після суботи немічним і вдовам і сиротам відділивши зі здобичі, остале вони і діти розділили.29 Зробивши це і зробивши спільну молитву, вони благали милосердного Господа, щоб Він до кінця примирився з своїми рабами.30 І вони забили понад дві тисячі тих, що воювали з Тимотеєм і Вакхідом і легко захопили дуже високі твердині і (ще) більше здобичі розділили по рівному собі і немічним і сиротам і вдовицям, а ще й дали старцям.31 А зібравши їхню зброю, старанно все поклали до надійних місць, а остале зі здобичі понесли до Єрусалиму.32 Володаря, що (був) при Тимотеєві вони забили, дуже безбожного чоловіка, і який дуже гнобив юдеїв.33 Проводячи дні побіди в батьківщині, вони спалили тих, що спалили святі брами, і Каллістена, що втік до однієї хатини, і одержав належну винагороду за безбожність.34 А тричі грішний Ніканор, що привів тисячу купців на закуп юдеїв,35 впокорений при господній помочі тими, що ним вважалися за найменших, відклавши одіж слави, самітним себе зробивши, за звичаєм втікача пішов посеред землі до Антіохії, понад все осягнувши знищення війська.36 І він, що себе зобовязав тими, що з полону з Єрусалиму, видати Римлянам в данину, сповістив, що юдеї мають помічника і через це юдеї нездоланні, томущо ідуть за законами, що Ним приписані.