1 В тих днях встав Мататія син Івана, сина Симеона, священик з синів Йоаріва з Єрусалиму, і сів в Модеїні.2 І в нього пять синів, Іван прозваний Ґаддій,3 Симон прозваний Тассій,4 Юда прозваний Маккавей,5 Елеазар прозваний Аваран, Іван прозваний Апфус.6 І він побачив хули, що були в Юді і в Єрусалимі7 і сказав: Горе мені, навіщо це я народився, щоб бачити винищення мого народу і знищення святого міста, і щоб сидіти там, коли його дано в руку ворогів, святе в руці чужинців?8 Його храм став наче чоловік без честі,9 посуд його слави відведено в полон, його дітей вигублено на його вулицях, його молодь (вигублена) мечем ворога.10 Який нарід не унаслідив царство і не заволодів його добиччю?11 Вся його краса забрана, замість свобідного він став рабом.12 І ось наше святе і наша краса і наша слава спустошена, і їх опоганили народи.13 Навіщо нам ще жити?14 І Маттатія і його сини роздерли свою одіж і зодягнулися в мішки і дуже плакали.15 І прийшли ті, що від царя, що змушували до відступства, до міста Модеїн, щоб принести жертву.16 І багато з Ізраїля прийшли до них. І Маттатія і його сини зібралися.17 І відповіли ті, що від царя, і сказали до Маттатії, кажучи: Ти і славний і великий володар в цьому місті і скріплений синами і братами.18 Тепер прийди першим і виповни приказ царя, так як зробили всі народи і мужі Юди і ті, що осталися в Єрусалимі, і будеш ти і твої сини друзями царя, і ти і твої сини прославитеся сріблом і золотом і багатьма дарами.19 І відповів Маттатія і сказав великим голосом: Хоч всі народи, що в царському домі слухаються царя, щоб відступити кожний від служіння своїх батьків і сприйняли його заповіді,20 і я і мої сини і мої брати ходитимемо в завіті наших батьків.21 Боже, милуй нас щоб ми не оставили закон і оправдання.22 Не послухаємося слів царя, щоб переступити наше служіння на право чи на ліво.23 І як він перестав говорити ці слова, прийшов чоловік юдей перед очима всіх, щоб принести жертву на жертівнику в Модеїні за приписом царя.24 І Маттатія побачив і заревнував, і задрижали його нирки, і він наніс гнів за суд і побігши зарубав його при престолі.25 І царського чоловіка, що змушував приносити жертву, він забив в тому часі і розніс престіл.26 І він заревнував за законом, так як зробив Фінеес з Замврієм сином Салома.27 І закричав Маттатія в місті великим голосом, кажучи: Кожний, хто ревнує за закон і стоїть за законом, хай вийде за мною.28 І втекли він і його сини в гори і оставили те, що мали в місті.29 Тоді пішло багато, що шукали справедливості і суду до пустині, щоб там сидіти,30 вони і їхні сини і їхні жінки і їхня скотина, бо над ними ствердло зло.31 І сповіщено мужам царя і силам, які були в Єрусалимі, в місті Давида, що мужі, які переступили царську заповідь, пішли до схованок в пустині.32 І пігналися за ними численні і захопивши їх вони отаборилися проти них і зробили проти них бій в день суботний33 і сказали до них: (Досить того, що) аж до тепер; вийшовши зробіть за словом царя, і житимете.34 І вони сказали: Не вийдемо, ані не зробимо за словом царя, щоб опоганити день суботний.35 І ті приспішили проти них бій.36 І вони не відповіли їм, ані каменем не вкинули проти них, ані не загородили схованок,37 кажучи: Всі помремо в нашій простоті. За нас свідчить небо і земля бо ви неправильно нас вигублюєте.38 І повстали проти них в бою в суботу, і померли вони і їхні жінки і їхні діти і їхня скотина аж до тисячі людських душ.39 І довідався Маттатія і його друзі і вони їх дуже оплакали.40 І сказав чоловік до свого ближнього: Якщо ми всі зробимо так як вчинили наші брати і не воюватимемо проти народів за наші душі і наші оправдання, тепер швидко нас вигублять з землі.41 І порадилися в тому дні, кажучи: Кожний чоловік, що лиш прийде проти нас на війну в день суботи, ми воюватимемо проти нього і не помремо всі так як померли наші брати в криївках.42 Тоді зібралися до них збір асидеїв, сильні силою з Ізраїля, кожний що шанував закон.43 І всі, що втікали від зла, додалися до них і стали для них підсиленням.44 І вони зібрали силу і побили грішників в своїм гніві і беззаконних мужів в їхньому гніві. І осталі втекли до народів, щоб спастися.45 І окружили Маттатій і його друзі і винищили престоли46 і обрізали необрізаних хлопців, яких знайшли в горах Ізраїля, в кріпості47 і прогнали синів гордості, і успішним було діло в їхній руці.48 І вони забрали закон з руки ворогів і з руки царів і не дали рога грішникові.49 І приблизилися дні Маттатія, щоб померти, і він сказав до своїх синів: Тепер скріпилася гордість і погорда і час катастрофи і гнів люті.50 Тепер діти, ревнуйте за законом і дайте ваші душі за завіт наших батьків.51 Памятайте діла наших батьків, які вони зробили в своїх родах, і одержите велику славу і вічне імя.52 Чи не Авраам у випробуванні знайшовся вірним, і зараховано йому за праведність?53 Йосиф в часі своєї тісноти зберіг завіт і став паном Єгипту.54 Фінеес наш батько в ревнуванні ревності одержав завіт вічного священства.55 Ісус, коли сповнилося слово, став суддею в Ізраїлі.56 Халев, коли засвідчив в зборі, одержав землі насліддя.57 Давид в його милосерді унаслідив престіл царства на віки.58 Ілія, коли заревнував ревністю за закон, був забраний наче до неба.59 Ананія, Азарія, Мисаїл, повіривши, спаслися з полумя.60 Даниїл в своїй простоті був вирваний з уст лева.61 І так думайте з роду і в рід, бо всі, що надіяться на Нього не послабнуть.62 І не бійтеся слів чоловіка грішника, бо його слава як гній і як червяк.63 Сьогодні підноситься і завтра не знаходиться, бо повернувся в свою землю, і його думка гине.64 Діти, будьте мужні і сильні, будьте в законі, бо в ньому ви прославилися.65 І ось ваш брат Симеон, знаю, що він є чоловік порадний, його слухайтесь всі дні, він буде вам батьком.66 І Юда Маккавей сильний силою від своєї молодості, він буде вам володарем сили і воюватиме війну народу.67 І ви приведете до вас всіх, що чинять закон, і пімстіть пімсту вашого народу.68 Віддайте віддачу народам і бережіть приписи закону.69 І він їх поблагословив. І він додався до своїх батьків.70 І помер в сто сорок шостому році і його поховано в гробівцях його батьків в Модеїні, і його оплакував ввесь Ізраїль великим плачем.