1 І сталося, що після того як Александер, син Филипа Македонського, який вийшов з землі Хеттім, розбив та побив Дарія царя персів і мидів і зацарював замість нього, скорше над Елладою.2 І він вчинив багато воєн і захопив твердині і вигубив царів землі.3 І він пройшов аж до країв землі і взяв здобич багатьох народів. І земля втихомирилася перед ним, і він піднявся і його серце піднялося.4 І він зібрав дуже велику силу і панував над країнами народів і тиранів, і вони були йому тими, що платили данину.5 І після цього він впав на ліжко і пізнав, що вмирає.6 І він покликав своїх славних рабів, що були виховані з ним від молодості, і розділив їм своє царство ще при своїм житті.7 І Александер царював дванадцять літ і помер.8 І до влади прийшли його слуги, кожний на свому місці.9 І всі поклали корони по його смерті і їхні сини після них багато літ і наповнили землю злом.10 І з них вийшов грішний корінь Антіох Епіфаній, син царя Антіоха, який був закладником в Римі. І він царював в сто тридцять сьомому році царства еллинів.11 В тих днях вийшли з Ізраїля беззаконні сини і переконали багатьох, кажучи: Підім і вчинім завіт з народами, що довкруги нас, бо від коли ми від них відлучилися, на нас найшло багато зла.12 І слово було добрим в їхніх очах,13 і так забажали деякі з народу і пішли до царя, і він дав їм владу чинити оправдання поган.14 І вони збудували спортзал в Єрусалимі за законами поган,15 і зробили собі необрізання і відступили від святого завіту і запряглися з поганами і вдалися чинити зло.16 І закріпилося царство перед Антіохом, і він почав царювати єгипетскою землею, щоб царювати над двома царствами.17 І він ввійшов до Єгипту з великим народом, з колісницями і слонами і великим озброєнням18 і зробив війну з Птоломеєм царем Єгипту. І Птоломей відвернувся від його лиця і втік, і впало багато ранених.19 І вони захопили сильні міста в єгипетскій землі, і він взяв здобич єгипетскої землі.20 І після того як він побив Єгипет в сто сорок третому році, Антіох повернувся і пішов проти Ізраїля і проти Єрусалиму з великим народом.21 І він ввійшов до святилища в гордості і взяв золотий жертівник і світило світла і ввесь його посуд,22 і стіл предложення і чаші і чашки й золоті кадильниці і занавісу і вінці і золоту прикрасу, що на лиці храму, і все розбив.23 І взяв срібло і золото і дорогоцінний посуд і взяв сховані скарби, які знайшов.24 І взявши все, відійшов до своєї землі і він зробив вбивство і сказав велику гордість.25 І був великий плач в Ізраїлі на кожному їхньому місці.26 І застогнали володарі і старшини молоді і послабли дівчата й краса жінок змінилася.27 Всякий жених підняв плач, та, що сиділа в весільній кімнаті, була в жалобі.28 І земля потряслася під тими, що жили на ній, і кожний дім Якова зодягнувся соромом.29 Після двох літ днів післав цар володаря над даниною до міст Юди, і він прийшов до Єрусалиму з великим народом.30 І сказав їм мирні слова в обмані, і йому повірили. І він нагло напав на місто і побив його великою пошестю і згинуло багато народу Ізраїля.31 І він взяв здобич міста і спалив його огнем і знищив його доми і стіни довкруги.32 І взяли в полон жінок і дітей, і унаслідили скотину.33 І збудували місто Давида з великим і сильним муром, з сильними баштами, і було їм за кріпость.34 І поклали туди грішний нарід, беззаконних мужів, і вони закріпилися в ній.35 І поклали зброю й їжу та, зібравши здобич Єрусалиму, покали там і стали великою пасткою.36 І це було засідкою для святині і поганим дияволом для Ізраїля постійно.37 І вони пролили невинну кров довкруги святині і опоганили святиню.38 І втекли ті, що жили в Єрусалимі, через них, і він став помешканням для чужинців. І став чужим, через своїх мешканців, і його діти його оставили.39 Його святиня була спустошена наче пустиня, його празники повернені в плач, його суботи в погорду, його пошана на пониження.40 За його славою виповнилося його безчестя, і його вивищення повернено на плач.41 І цар написав всьому свому царству, щоб всі були одним народом42 і оставили кожний свій закон. І всі народи сприйняли (це) за словом царя.43 І численні з Ізраїля зволили його служінню і принесли жертву ідолам і опоганили суботу.44 І цар післав книги рукою післанців до Єрусалиму і міст Юди, щоб пішли за законами чужинців землі,45 і спинили цілопалення і жертву і поливання в святині, і опоганювали суботи і празники46 і сквернили святиню і святих,47 щоб збудували вівтарі і площі й ідольські святині і різали свинське і спільний скот48 і оставляли своїх синів необрізаними, щоб опоганювали їхні душі в усякій нечистоті і погані,49 щоб забули закон і змінили всі оправдання.50 І хто лиш не зробить за словом царя, хай помре.51 За всіма цими словами він написав до всього свого царства і настановив наглядачів над всім народом і заповів містам Юди приносити жертви за містом і містом.52 І зібралися численні з народу до них, кожний, що покидав закон, і зробили зло на землі,53 і загнали Ізраїль в таємні місця в усяке їхнє сховище.54 І пятнадцятого дня хаселева сто сорок пятого року він збудував гидоту опустіння на жертівнику. І в містах Юди довкруги збудували жертівники.55 І при дверях домів і на улицях кадили.56 І книги закону, які знайшли, подерши спалили огнем.57 І де знаходилася в когось книга завіту, і якщо хтось держиться закону, присуд царя - його смерть.58 За своєю силою чинили Ізраїлеві, тим, кого знаходили, за кожним місяцем і місяцем в містах.59 І двадцять пятого (дня) місяця, приносили жертву на вівтарі, який був на жертвінику.60 І жінок, що обрізували своїх дітей вони забили за приказом61 і повісили дітей на їхні шиї, і їхні доми і тих, що обрізали.62 І багато в Ізраїлі скріпилися і підсилилися в собі не їсти спільного63 і вибрали вмерти, щоб не опоганитися їжею, і не опоганити святий завіт, і померли.64 І був дуже великий гнів на Ізраїлі.