Другие переводы

ТурконякаІ сталося в сьомому дні і померла дитина. І раби Давида побоялися сповістити йому, що дитина померла, сказали що: Ось коли ще дитина жила ми йому говорили, і не вислухав нашого голосу, і як скажемо йому, що дитина померла, і вчинить зло.
ОгієнкаІ сталося сьо́мого дня, — і поме́рло те дитя, а Давидові слу́ги боялися доне́сти йому, що померло те дитя, бо казали: „Ось як була́ та дити́на живою, говорили ми до нього, та не слухав він нашого голосу; а як ми скажемо до нього: „Померло це дитя“, то ще вчинить щось лихе“.
РБОНа седьмой день ребенок умер, и придворные боялись сообщить Давиду об этом. «Пока младенец был жив, — говорили они, — он и слышать не хотел, когда обращались к нему! Как же мы скажем ему о смерти мальчика?! Страшно подумать, что он сделает!»
MDRТогда Давид встал с земли, умылся, помазался маслом, переоделся и пошёл в дом Господа молиться. Затем он пошёл домой и потребовал, чтобы ему принесли еду. Слуги принесли ему еду, и он стал есть.
NASB+Then it happened on the seventh day that the child died. And the servants of David were afraid to tell him that the child was dead, for they said, "Behold, while the child was [still] alive, we spoke to him and he did not listen to our voice. How then can we tell him that the child is dead, since he might do [himself] harm!"