| Турконяка | І я сказав цареві: Царю живи на віки. Чому не буде моє лице поганим, коли місто, дім гробниць моїх батьків, спустошене і його брами спалені огнем? |
| Огієнка | І сказав я до царя: „Нехай цар живе навіки! Чому́ не буде сумне́ обличчя моє, коли місто дому гробі́в батьків моїх поруйноване, а брами його попа́лені огнем!“ |
| РБО | я отвечал царю: «Пусть царь живет вечно! Как же не быть мне мрачным, если город, где похоронены мои предки, лежит в руинах, а ворота его сожжены?» |
| RST | и сказал царю: да живет царь во веки! Как не быть печальным лицу моему, когда город, дом гробов отцов моих, в запустении, и ворота его сожжены огнем! |
| NASB+ | And I said to the king, "Let the king live forever. Why should my face not be sad when the city, the place of my fathers' tombs, lies desolate and its gates have been consumed by fire?" |