1 Вона попровадила їхні діла рукою святого пророка.2 Вони пройшли незамешкану пустиню і поставили шатра в непрохідних.3 Стали проти ворогів і відбили ворогів.4 Були спрагнені і покликали до тебе, і їм дано воду з нетесаного каменя і оздоровленя від жажди з твердого каменя.5 Бо через це потерпіли їхні вороги, через це вони в трудах зазнали добро.6 А замість джерела вічної ріки змішаного з поганою кровю7 за приказом на оскарження вбивства немовлят Ти їм дав безмірну понад надію воду,8 показавши через що Ти тоді мучив спраглих як ворогів.9 Бо коли були випробовані, і напоумлювані в милосерді, пізнали як в гніві суджені безбожні мучилися.10 Бо Ти випробував цих, навчаючи як батько, а Ти дослідив тих, засуджуючи як строгий цар.11 І відсутні і присутні однаково були вигублені.12 Бо їх охопив подвійний смуток і стогін задля памяті минулого.13 Бо коли вони через власні муки почули, що тим чинять добро, сприйняли Господа.14 Бо того, від кого давно відмовилися кплячи, відкинувши відсуненням, в кінці подій подивляли, терплячи спрагу не подібну до праведних.15 А задля безумних задумів їхньої неправедності, в яких блудячи почитали безсловесні змії і поганих звірів, Ти наслав на них множество безсловесних животних на пімсту,16 щоб пізнали, що тим, чим хтось грішить, цим буде мучений.17 Бо і твоя всесильна рука, що створила світ з матерії без виду, не є неспроможна послати їм множество ведмедів, чи жорстоких левів,18 чи новостворених невідомих звірів повних гніву, чи які видають подихи, що дишуть огнем, чи сморід розсіяного диму, чи вистрілюють страшні іскри з очей,19 яких шкідливість не лише могла їх вигубити, але і вид, перестрашивиши, знищити.20 І без цього вони могли впасти від одного подиху переслідувані судом і розсіяні духом твоєї сили. Але Ти все постановив за мірою і числом і вагою.21 Бо Тобі завжди можливо бути дуже сильним, і хто спротивиться силі твого рамена?22 Бо ввесь світ перед Тобою як важка на вазі і як крапля ранної роси, що зійшла на землю.23 А Ти милосердишся над всіма, бо все можеш, і не зглядаєшся на гріхи людей для покаяння.24 Бо Ти любиш все, що є, і Ти не зогидив нічим з того, що Ти створив. Бо якби Ти щось ненавидів Ти не створив би.25 Як же осталося б щось, якщо б Ти не забажав, чи збереглося б (якщо б) не (було) призване Тобою?26 А Ти щадиш усе, бо воно твоє, Владико, любителю душ.