1 Письмо Давида. Бережи мене, Господи, бо я на Тебе поклав надію.

2 Я сказав Господеві: Ти мій Господь, бо не потребуєш моїх дібр.

3 Святим, що в його землі Він подивугідно виконав в них всі свої побажання.

4 Їхні немочі помножилися, після цього поспішили. Не зберу їхніх кривавих зборів, ані не згадаю їхніх імен моїми губами.

5 Господь часть мого насліддя і моєї чаші. Ти той, що віддаєш мені моє насліддя.

6 Виміри впали мені в найкращих (місцях). Бо і в мене моє насліддя найкраще.

7 Поблагословлю Господа, що дав мені зрозуміння. Ще й до ночі мене карали мої нирки.

8 Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він в мене з права, щоб я не захитався.

9 Через це розвеселилося моє серце, і зрадів мій язик, а ще й моє тіло поселиться в надії,

10 бо Ти не оставиш мою душу в аді, ані не даси твому преподобному побачити зітління.

11 Ти мені обявив дороги життя. Ти наповниш мене радістю твоїм лицем, в твоїй правиці радощі до кінця.