1 Напоумлення Давида, коли він був у печері. Молитва.

2 Моїм голосом я закликав до Господа, моїм голосом я помолився до Господа.

3 Пролию перед Ним моє благання, сповіщу перед Ним мою журбу.

4 Коли заникав у мені мій дух і Ти пізнав мої стежки. На цій дорозі, якою ми ходили, сховали мені засідку.

5 Я дивився на право і глядів, бо не було того, що мене знав. Від мене пропала втеча, і немає того, хто шукав би мою душу.

6 Я закликав до Тебе, Господи, я сказав: Ти моя надія, моя часть в землі живих,

7 Будь уважний до моєї молитви, бо я дуже упокорений. Визволи мене від тих, що мене переслідують, бо вони скріпилися понад мене.

8 Господи, виведи мою душу з вязниці, щоб я визнавався твому імені. Мене очікуватимуть праведні, аж доки Ти мені не віддаси.