1 Так мені показав Господь, і ось посуд ловця.2 І Він сказав: Що ти бачиш, Амосе? І я сказав сказав: Посуд ловця. І Господь сказав до мене: Прийшов кінець на мій нарід Ізраїля, більше не додам його минути.
3 І стелі храму закричать. В тому дні, говорить Господь, численний той, що впав в усякому місці, Я накладу мовчанку.
4 Послухайте ж це, ви, що з ранку гнобите бідного і насилуєте вбогого землі,
5 що кажете: Коли мине місяць і продамо, і суботи і відкриємо скарби, щоб зробити міру малою, і щоб зробити важки великими, і зробити неправедну важку,
6 щоб закупити бідних сріблом і впокорених за убуву, і торгуватимемо всяким плодом?
7 Кленеться Господь проти гордости Якова: Не забудуться всі ваші діла до побідного.
8 І чи цими не буде збентежена земля, і не заплаче кожний, що в ній живе, і не піде наче ріка викінчення, і не зійде наче єгипетска ріка?
9 І буде в тому дні, говорить Господь, і сонце зайде в полудне, і потемніє на землі в дні світла.
10 І переверну ваші празники на плач і всі ваші пісні на плач і накладу мішок на всяке бедро і лисину на всяку голову, і поставлю його як ридання за улюбленим і тих, що з ним, як день болю.
11 Ось приходять дні говорить Господь, і пішлю голод на землю, не голод хліба, ані спрагу води, але голод почути господнє слово.
12 І зрушаться води так як (води) моря, і з півночі аж до сходу оббігатимуть, шукаючи господнє слово, і не знайдуть.
13 В тому дні не стане через спрагу гарних дівчат і молодців,
14 тих, що кленуться надолуженням Самарії і говорять: Живе твій Бог, Дане, і: Живе твій Бог, Вирсавіє. І впадуть і більше не встануть.