1 І сталося коли почули народи, що довкруги, що збудовано жертівник і обновлено святиню як раніше, і вони дуже розгнівалися2 і вчинили раду, щоб вигубити рід Якова, тих, що були посеред них, і почали вбивати нарід і викидати.3 І Юда воював з синами Ісава в Ідумеї, Акрабаттині, томущо вони окружили Ізраїль, і побив їх великою раною і скинув їх і взяв їхню здобич.4 І згадано зло синів Ваяна, які були засідкою для народу і згіршенням, щоб засідати на них в дорогах.5 І вони були ним замкнені в вежах, і він приступив до них і прокляв їх і спалив їхні вежі огнем з усіма, що були всередені.6 І він перейшов проти синів аммона і знайшов сильну руку і численний нарід і їхнього володаря Тимотея.7 І він зударився з ними численними війнами, і вони були розбиті перед його лицем, і він їх побив.8 І він взяв Язир і його дочерні і повернувся до Юдеї.9 І зібралися народи, що в Ґалааді, проти Ізраїля, проти тих, що були в їхніх околицях, щоб їх вигубити, і вони втекли до твердині Датема10 і післали письма до Юди і його братів, кажучи: Зібралися проти нас народи довкруги нас, щоб нас вигубити,11 і приготовляються піти і захопити твердиню, до якої втікаємо, і Тимотей провадить їхньою силою.12 Тепер, отже, прийшовши вирви нас з їхньої руки, бо впало множество з нас13 і всі наші брати, що в Тувії вигублені, і вони взяли в полон їхніх жінок і їхніх дітей і посуд, і там згинуло около однієї тисячі мужів.14 Ще читалися листи і ось інші посли прийшли з Галилеї роздираючи одіж, сповіщаючи за цими словами,15 кажучи, що зійшлися проти них від Птолемаїди і Тиру і Сидона і всієї Галилеї чужинців, щоб нас вигубити.16 Як же почув Юда і нарід ці слова, зібрався великий збір, щоб порадитися, що зроблять для своїх братів, що є в біді, і завойовувані ними.17 І сказав Юда Симонові його братові: Вибери собі мужів і піди і спаси твоїх братів, що в Галилеї, а я і мій брат Йонатан підемо до Ґалаадити.18 І він оставив Йосифа сина Захарія і Азарія як воєводу народу з осталими з сили в Юдеї на сторожі19 і заповів їм кажучи: Дбайте про цей нарід і не зудартеся війною з народами аж доки ми не повернемося.20 І відділили Симонові три тисячі мужів, щоб піти до Галилеї, Юді ж вісім тисяч мужів до Ґалаадити.21 І пішов Симон до Галилеї і зударився численними боями з народами, і народи були розбиті перед його лицем,22 і він гнався за ними аж до брами Птолемаїди. І впало з народів яких три тисячі мужів, і він взяв їхню здобич.23 І він взяв тих, що з Галилеї і в Арваттах з жінками і дітьми і все, що було в них, і привів до Юдеї з великою радістю.24 І Юда Маккавей і Йонатан його брат перейшли Йордан і пішли дорогою трьох днів в пустині.25 І зустріли Наватеїв і вони зустріли їх мирно і розповіли їм все, що сталося їх братам в Ґалаадітіді26 і що численні з них забрані до Восора і Восора в Алемах, Хасфо, Македі і Карнаїні, всі ці сильні і великі міста.27 І в осталих містах Ґалаадитіди є (туди) забрані. На другий день шикуються, щоб поставитися до бою проти твердинь і захопити і вигубити всіх цих в одному дні.28 І нагло звернув Юда і його табір дорогою до пустині Восорри. І він захопив місто і забив кожного з чоловічого роду вістрям меча і взяв всю їхню здобич і спалив його огнем.29 І відійшов звідти вночі, і пішов аж до кріпості.30 І сталося, що рано вранці вони підняли свої очі і ось багато народу, якому не було числа, що несли драбини і бойові машини, щоб захопити кріпость і воювали з ними.31 І Юда побачив, що почався бій і крик міста піднявся аж до неба і з труб і з великим криком,32 і він сказав мужам сили: Повоюйте сьогодні за наших братів.33 І він вийшов в трьох частях за ними, і затрубили трубами і закричали в молитві.34 І довідався табір Тимотея, що це Маккавей, і втекли з перед його лиця, і він їх побив великою раною, і з них впало в тому дні яких вісім тисяч чоловік.35 І він звернув до Маафи і воював проти неї і захопив її і забив кожного з чоловічого роду і взяв її здобич і спалив її огнем.36 Звідти він пішов і забрав Хасфо, Макед і Восор і осталі міста Ґалаадитиди.37 А після цих слів Тимотей зібрав інший табір і отаборився напроти лиця Рафона на другій стороні потока.38 І Юда післав підстежити табір, і йому сповістили, кажучи: До нього зібрані всі народи, що довкруги нас, дуже велика сила.39 І він найняв собі на поміч Аравів і отаборюються на другій стороні потока, вони готові іти проти тебе на війну. І пішов Юда їм на зустріч.40 І сказав Тимотей володарям його сили коли наближався Юда і його табір до потока води: Якщо він перше перейде до нас, ми не зможемо встоятися перед ним, бо долаючи він нас подолає.41 Якщо ж злякається і отабориться на другому боці ріки, ми перейдемо до нього і його здолаємо.42 А як Юда наблизився до потоку води, поставив писарів народу на потоці і заповів їм, кажучи: Не оставте ніякого чоловіка, щоб отаборився, але хай всі підуть до бою.43 І він перший перейшов проти них і за ним ввесь нарід, і народи були розбиті перед їхним лицем і вкинули свою зброю і втекли до храму Карнаїна.44 І вони взяли місто і спалили огнем храм з усіма, що в ньому. І Карнаїн відвернувся, і вони не могли більше встоятися перед лицем Юди.45 І Юда зібрав ввесь Ізраїль, що в Ґалаадитіді від малого аж до великого, і їхніх жінок і їхніх дітей і посуд, дуже великий табір, щоб піти до землі Юди.46 І вони прийшли аж до Ефрона, і це велике місто в дорозі, дуже сильне, не можна було від нього відхилитися на право, чи на ліво, але лиш піти посередині нього.47 І ті, що в місті, замкнулися і засунули брами камінням.48 І післав до них Юда з мирними словами, кажучи: Пройдемо через твою землю, щоб піти до нашої землі, і ніхто вам не вчинить зла, лише перейдемо ногами. І не схотіли йому відкрити.49 І Юда заповів проголосити в таборі, щоб кожний отаборився на місці, в якому є.50 І отаборилися мужі сили, і він воював проти того міста цілий день і цілу ніч, і місто було видане до його руки.51 І він вигубив кожного з чоловічого роду вістрям меча і розбив його і взяв його здобич і пройшов через місто по вбитих.52 І вони перейшли Йордан до великої долини напроти лиця Ветсана.53 І Юда збирав останніх і підбадьорував нарід впродовж всієї дороги, аж доки не прийшов до землі Юди.54 І вони прийшли на гору Сіон з радістю і веселістю і принесли цілопалення, бо з них не впав ніхто аж доки не повернулися в мирі.55 І в днях, в яких був Юда і Йонатан в землі Ґалааду і Симон його брат в Ґалилеї проти лиця Птолемаїди,56 почув Йосиф син Захарії і Азарія володарі сили про хоробрі і воєнні вчинки, які вони вчинили,57 і сказали: Зробім і ми самим собі імя і підім воювати проти народів, що довкруги нас.58 І він сповістив тим, що з сили, що з ними, і вони пішли проти Ямнеї.59 І з міста вийшов Ґорґія і його мужі їм на зустріч на війну.60 І звернули в сторону Йосиф і Азарія, і були гнані аж до границь Юдеї, і впали в дні тому з народу Ізраїля яких дві тисячі чоловік.61 І була велика поразка в народі, томущо не послухалися Юди і його братів ті, що бажали показати шляхетні діла.62 Вони ж не були з насіння мужів тих, якими дано спасіння Ізраїля через їхню руку.63 І чоловік Юда і його брати дуже прославилися перед всім Ізраїлем і всіма народами, де було чути їхнє імя.64 І до них збиралися ті, що прославляли похвалами.65 І вийшов Юда і його брати і воювали проти синів Ісава в землі, що до півдня, і він побив Хеврон і його дочерні і знищив його твердині і спалив його стовпи довкруги.66 І він підвівся, щоб піти до землі чужинців і проходив Марісу.67 В тому дні в бою впали священики, які бажали йому показати мужні діла, коли вони вийшли в бій не порадившись.68 І відхилився Юда до Азоту, землі чужоземців, і знищив їхні вівтарі і спалив огнем різьблення їхніх богів і забрав здобич міст і повернувся до землі Юди.