1 І післав Антіох син Димитрія царя листи з морських островів до Симона священика і голови юдейського народу і до всього народу,2 І вони вміщали таку мову: Цар Антіох Симонові, великому священикові і голові народу, і юдейському народові, радіти.3 Оскільки деякі згубні (люди) захопили царство наших батьків, а я бажаю, щоб царство повернулося, щоб його повернути до того, як раніше було, я зібрав множество сил і я приготовив воєнні кораблі,4 а бажаю вийти в країну, щоб пімститися на тих, що знищили нашу країну і спустошили багато міст в моєму царстві.5 Отже тепер затверджую тобі всі звільнення з податків, з яких тебе звільнили ті царі, що переді мною, і які інші дари тобі відпустили.6 І я тобі дозволив робити власне карбування, гроші для твоєї країни,7 а Єрусалим і святе мають бути свобідними. І вся зброя, яку ти приготовив, і твердині, які ти збудував, якими ти володієш, хай тобі остануться.8 І всякий царський довг і те, що було царське, від тепер і на ввесь час хай тобі оставиться.9 А як тільки ми поставимо наше царство, ми прославимо тебе і твій нарід і храм великою славою, щоб явною стала ваша слава по всій землі.10 Сто сімдесять четвертого року вийшов Антіох до землі своїх батьків, і до нього зібралися всі сили, так що мало було з Трифоном.11 І Антіох гнався за ним, і він прийшов, втікаючи, до Дори, що при морі.12 Бо він бачив, що проти нього зібралося зло, і що сили його оставили.13 І Антіох отаборився проти Дори, і з ним дванадцять тисяч мужів вояків і вісім тисяч кінноти.14 І він окружив місто, і кораблі пристали від моря, і він пригнітив місто з землі і моря, і не давав нікому виходити, ані входити.15 І прийшов Нуминій і ті, що з ним з Риму, маючи послання для царів і країн, в яких написано так: 16 Левкій Римський іпат цареві Птолемеєві, радіти.17 Старшини юдеїв прийшли до нас, наші друзі і союзники, відновляючи ту дружбу і союз, що від початку, післані Симоном архиєреєм і юдейським народом,18 а вони принесли золотий щит на тисячу мнис.19 Отже нам сподобалося написати царям і країнам, щоб не наносили їм зла, і не воювали з ними і з їхніми містами і їхньою країною, і щоб не помагали тим, що проти них воюють.20 Добрим видалося нам прийняти від них щит.21 Отже, якщо якісь згубні втекли з їхньої країни до вас, передайте їх Симонові архиєреєві, щоб він на них пімстився за їхним законом.22 І це він написав цареві Димитрієві і Атталові і Аріяратові і Арсакові23 і до всіх країн і Сампсакові і спартіятам і до Дилона і до Миндона і до Сікіона і до Каріди і до Самона і до Памфілії і до Ликії і до Алікарнасса і до Рода і до Фасиліда і до Ко і до Сіди і до Аради і Гортини і Кніда і Кипру і Кирини.24 Це ж письмо написали до Симона архиєрея.25 А цар Антіох отаборився проти Дори на другий (день), приводячи постійно проти неї руки і роблячи машини, замкнув Трифона, щоб він не входив, і щоб не виходив.26 І післав до нього Симон дві тисячі вибраних мужів йому на поміч і срібло і золото і досить посуду.27 І він не схотів їх прийняти, але відрікся від всього, що йому раніше затвердив, і відчужився від нього.28 І післав до нього Атиновія, одного з своїх друзів, щоб з ним поспілкувався, кажучи: Ви захопили Йоппію і Ґазару і твердиню, що в Єрусалимі, міста мого царства.29 Їхні околиці ви спустошили і ви зробили велику пошесть на землі і ви заволоділи багатьма місцями в моїм царстві.30 Отже тепер передайте міста, які ви захопили, і дані з місць, якими ви заволоділи поза границями Юдеї.31 Якщо ж ні, дайте замість них пятьсот талантів срібла і за спустошення, яким ви спустошили, і податки інших міст - пятьсот талантів. Якщо ж ні, прийшовши, воюватимемо проти вас.32 І прийшов Атеновій друг царя до Єрусалиму і побачив славу Симона і шафу з золотим і сріблим посудом і досить обслуги і здивувався і сповістив йому слова царя.33 І відповівши, Симон сказав йому: Ми ані не забрали чужу землю, ані не заволоділи чужим, але насліддям наших батьків, а воно на якийсь час несправедливо було захоплене нашими ворогами.34 Ми ж маючи час знову держимо насліддя наших батьків.35 А про Йоппу і Ґазару, про які ти питаєш, вони чинили в народі і в нашій країні велику пошесть, за цих дамо сто талантів.36 І він не відповів йому слово, а повернувся з гнівом до царя і сповістив йому ці слова, і славу Симона, і все, що побачив, і цар розгнівався великим гнівом.37 А Трифон сівши до корабля, втік до Ортосії.38 І цар поставив Кендевея воєводою приморського краю і дав йому піші і кінські сили.39 І заповів йому отаборитися проти лиця Юдеї, і заповів йому збудувати Кедрон і скріпити брами, і щоб він воював з народом. А цар гнався за Трифоном.40 І Кендевей прийшов до Ямнеї і почав роздражнювати нарід і йти до Юдеї і брати нарід в полон і вбивати.41 І він збудував Кедрон і поставив там коней і сили, щоб виходячи, проходили дорогами Юдеї, так як йому заповів цар.