1 І в сто сімдесять другому році цар Димитрій зібрав свої сили і пішов до Мидії, щоб придбати собі поміч, щоб воювати проти Трифона.2 І Арсакис цар Персіди і Мидії почув, що Димитрій ввійшов до його околиць, і післав одного з своїх володарів, щоб його схопити живим.3 І той пішов і побив табір Димитрія і схопив його і привів його до Арсака, і поставив його до вязниці.4 І земля спочила всі дні Симона, і він шукав добра для свого народу, і їм вгодила його влада і його слава всі дні.5 І з усією його славою він взяв Йоппію на пристань і зробив вхід для морських островів.6 І він поширив границі свому народові і скріпив околиці7 і зібрав великий полон і заволодів Ґазарою і Ветсуром і кріпостю. І він вигубив з неї нечистоти, і не було нікого, хто йому противився б.8 І вони обробляли свою землю з миром, і земля давала свої плоди і дерева рівнин свій плід.9 Старшини сиділи в долинах, всі спільно говорили про добро, і молоді зодягнулися славою і одежею війни.10 До міст приносили їжу і він поставив в них скріплювальний посуд, аж доки не прославилося імя його слави аж до краю землі.11 Він зробив мир на землі, й Ізраїль зрадів великою радістю.12 І кожний сів під своїм виноградником і своєю фіґою, і не було нікого, хто страшив би їх.13 І не було війни в них на землі, і царі побилися в тих днях.14 І він скріпив всіх пригнічених свого народу. Він шукав за законом і вигубив кожного беззаконника і поганого.15 Він прославив святе і наповнив посуд святих.16 І почули в Римі і аж у Спарті, що помер Йонатан, і вони були дуже засмучені.17 А як почули, що Симон його брат став замість нього архиєреєм, і що він панує країною і містами, що в ній,18 написали до нього на мідяних таблицях, щоб відновити з ним дружбу і союз, який склали з Юдою і Йонатаном, його братами.19 І вони були прочитані перед збором в Єрусалимі.20 І це відпис листів, які післали спартіяти: Володарі спартіятів і місто Симонові, великому священикові і старшинам і священикам і осталому юдейському народові, братам, радіти.21 Старшини післані до нашого народу сповістили нам про вашу славу і шану, і ми зраділи їхнім приходом.22 І ми ще записали те, що ними сказане, до порад народу так: Нуминій син Антіоха і Антіпатр син Ясона, юдейські старшини, прийшли до нас відновляючи ту дружбу, що з нами.23 І народові вгодним було прийняти мужів славно і поставити відпис їхніх слів в призначених народом книгах, щоб нарід спартіятів мав память. А цей відпис написали Симонові архиєреєві.24 Після цього післав Симон Нуминія до Риму, що мав великий золотий щит тягарем тисяча мнис, щоб поставити з ними союз.25 А як нарід почув ці слова, вони сказали: Яку ласку віддамо Симонові і його синам?26 Бо скріпив (нас) він і його брати і дім його батька і відбив від нас ворогів Ізраїля. І вони поставили йому свободу, і записали в мідяних таблицях і поставили на стовпах в горі Сіон.27 І це відпис напису: Вісімнадцятого елула, сто сімдесять другого року, і це третий рік під Симоном, великим архиєреєм, в асарамелі28 при великому зборі священиків і народу і володарів народу і старшин країни обявлено нам: 29 Оскільки багато разів були війни в країні, а Симон син Маттатія, син з синів Йоаріва, і його брати віддали себе на біду і стали проти ворогів свого народу, щоб встоялись їхні святощі і закон, і великою славою вони прославили свій нарід.30 І Йонатан зібрав свій нарід і став для них архиєреєм і переставився до свого народу,31 і їхні вороги вчинили раду, щоб увійти до їхньої країни, щоб знищити їхню країну і простягнути руки на їхні святощі.32 Тоді встав Симон і воював за свій нарід і видав на потреби багато зі свого і озброїв мужів сили свого народу і дав їм заплату33 і скріпив міста Юдеї і Ветсуру, що на горах Юдеї, де раніше була ворожа зброя, і поставив там охорону юдейських мужів.34 І він скріпив Йоппу, що при морі, і Ґазару, що в околицях Азоту, в якій раніше жили вороги і там він поселив юдеїв, і поставив в них те, що було потрібне щоб це виправити.35 І нарід побачив вірність і славу Симона, яку він задумав зробити свому народові, і вони поставили його своїм володарем і архиєреєм, бо він зробив це все і справедливість і віру, яку зберіг до свого народу, і він всяким способом пошукав звеличити свій нарід.36 І в його днях щастило в його руках, щоб вигубити народи з їхньої країни, і тих, що в місті Давида, що в Єрусалимі, які собі зробили твердиню з якої виходили і опоганювали довкруги святих, і чинили велику пошесть в чистоті.37 І він поселив в ній мужів юдеїв і скріпив її на скріплення країни і міста і підняв вгору стіни Єрусалиму.38 І цар Димитрій поставив йому архиєрейство після цього39 і зробив його своїм другом і прославив його великою славою.40 Бо він почув, що Римляни називають юдеїв друзями і союзниками і братами, і що славно зустріли послів Симона,41 і що зволили юдеї і священики, щоб Симон був їм за володаря і архиєрея на віки, аж доки не встане вірний пророк,42 і буде над ними воєвода, і щоб він забажав через це поставленим бути над святими, над їхніми ділами, і над країною і над зброєю і над твердинями,43 і щоб він дбав про святих, і щоб всі його слухалися, і щоб писали його іменем всі письма в країні, і щоб він зодягався в багряницю і позолочену одіж.44 І нікому з народу і священиків не буде дозволено відректися чогось з цих і заперечити тому, що ним сказане, і скликати збір в країні без нього, і зодягатися в багряницю і носити золоту защіпку.45 А хто лиш зробить проти цього, чи відкине щось з цих, буде винний.46 І ввесь нарід зволив покласти, щоб Симон чинив за цими словами.47 І Симон прийняв і зволив бути архиєреєм і бути вождем і головою юдейського народу і священиків і головувати над всіма.48 І це письмо сказали поставити на мідяних таблицях і поставити їх в притворі святих на знаменному місці,49 а відпис їх поставити в скарбниці, щоб мав Симон і його сини.