| Турконяка | Бо смертю помремо, і (будемо) як вода, що проливається на землю, якої не зберуть, і Бог візьме душу, і того, що задумує відкинути від себе відкиненого. |
| Огієнка | Бо ми конче помремо, і ми як та вода, вилита на землю, що її не зібрати. Та Бог не знищить душі, і Він заду́мав не відвернути від Се́бе віді́гнаного. |
| РБО | Мы все умрем. Воду, пролитую на землю, не собрать обратно. Пусть царь не тоскует по умершему, а лучше подумает, как вернуть изгнанника. |
| MDR | Твой сын Амнон мёртв, и как нельзя собрать воду, вылитую на землю, так Амнон не может впитать в себя жизнь. А ты всё ещё держишь в изгнании другого своего сына Авессалома. |
| NASB+ | "For we shall surely die and are like water spilled on the ground which cannot be gathered up again. Yet God does not take away life, but plans ways so that the banished one may not be cast out from him. |