| Турконяка | І як слуга ввійшов, і Давид встав з ерґава і впав на його лице і поклонився йому тричі, і кожний поцілував свого ближнього, і кожний заплакав над своїм ближнім аж до великого кінця (дуже довго). |
| Огієнка | Той юна́к пішов, а Давид устав із південного бо́ку, і впав на обличчя своє на землю, та й поклонився три рази. І поцілували вони один о́дного, і оплакували один о́дного, а Давид гірко плакав. |
| РБО | Как только слуга ушел, Давид встал из-за холма, пал ниц и трижды поклонился лицом до земли. Они поцеловались, и оба заплакали, но Давид плакал больше. |
| MDR | Когда мальчик ушёл, Давид вышел из своего укрытия с южной стороны холма. Он трижды поклонился Ионафану лицом до самой земли. Затем они расцеловались, и оба заплакали. Но Давид плакал больше, чем Ионафан. |
| NASB+ | When the lad was gone, David rose from the south side and fell on his face to the ground, and bowed three times. And they kissed each other and wept together, but David more. |