Комментарии

Лопухин Послесловие к молитве Соломона: благодарение Богу (56), благословение, благожелания и наставления царя народу (57-61). Иегова "дал покой народу Своему" (56): покой в земле обетованной,...

Другие переводы

ТурконякаІ сталося як Соломон закінчив молитися до Господа усю молитву і це благання, і він встав з перед лиця господнього жертівника, (після того) як клякнув на свої коліна, і підняв свої руки до неба.
ОгієнкаІ сталося, як Соломон скінчи́в цю молитву й блага́ння до Господа, то він устав від Господнього же́ртівника, де він стояв на колінах своїх, а руки його були простя́гнені до неба.
РБОКогда Соломон окончил свою молитву Господу, когда произнес он все эти молитвы и прошения, стоя на коленях перед жертвенником Господа и воздев руки к небесам, он встал
MDR"Благословен Господь, который дал покой народу Своему Израилю, как обещал! Ни одно из Его благих обещаний, которые Он дал через раба Своего Моисея, не осталось неисполненным.
NASB+And it came about that when Solomon had finished praying this entire prayer and supplication to the Lord, he arose from before the altar of the Lord, from kneeling on his knees with his hands spread toward heaven.