1 Знову хтось готуючись плисти і бажаючи пройти бурхливі хвилі прикликає дерево, що слабше від того корабля, що його несе.2 Бо ж саме бажання користи придумало, а мудрість митця зробила.3 Твоя ж, Батьку, передбачливість провадить, бо Ти дав і в морі дорогу і в хвилях певну стежку,4 показуючи що можеш з усього спасти, хоч як і без вміння хтось прийде.5 А Ти хочеш, щоб діла твоєї мудрости не були порожні. Через це і маленькому дереву люди довіряють душі і проходячи хвилі корабликом спасаються.6 Бо і на початку, як були вигублені горді велетні, надія світу попроваджена твоєю рукою, втікши в кораблику, оставила вікові насіння буття.7 Бо благословиться дерево, через яке буває праведність.8 А зроблене руками, воно прокляте і той, хто його зробив, бо він зробив, а воно тлінне назване богом.9 Бо однаково зненавиджені Богом і безбожний і його безбожність.10 Бо зроблене мучитиметься з тим, хто зробив.11 Через це і на ідолах народів будуть відвідини, бо між божими створіннями стали гидотою і на згіршення душам людей і на сильце ногам безумних.12 Бо сприймання ідолів початок розпусти, а знайдення їх це зітління життя.13 Бо його ані не було від початку, ані не буде до віку.14 Бо марнославність людей ввійшла в світ, і через це їх кінець став коротким.15 Бо батько виснажений передвчасним плачем, як швидко забрано сина, зробивши образ того, що колись (був) мертвою людиною, тепер пошанував як бога і передав підвладним тайни і жертви.16 Пізніше безбожний звичай в часі закріпившись, зберігається як закон.17 І приписами тиранів почитаються боввани, яких люди не можучи почитати в лице, томущо далеко живуть, здалека відобразивши явний вид, зробили образ шанованого царя, щоб ревно почитати відсутнього як присутнього.18 А на розповсюдження почитання і невіж наштовхнула любов слави митця.19 Бо ж він швидко бажаючи вгодити тому, хто має владу, намагався вмінням як найкраще віддати подобу.20 А множество притягнене красою праці, того, кого недавно шанували як чоловіка, тепер вважали богом.21 І це стало силкою для життя, бо люди служачи, чи обставинам, чи тиранству передали виключне імя камінню і дереву.22 А пізніше не вистачило блукати в пізнанні Бога, але й живучи в великій війні незнання це зло назвали миром.23 Бо чи жертвували дітовбивства, чи скриті таємниці, чи проводили безумні святкування дивних звичаїв,24 більше не зберігають чистими, ані життя, ані шлюби, а один на другого, або засідку ставлячи убиває, або розпустуючи завдає біль.25 А все змішалося, кров і вбивство, крадіж і обмана, тління, невірність, замішання, заклинання,26 заколот добра, забуття ласкавості, опоганення душ, зміна роду, безпорядок шлюбів, перелюб і розпуста.27 Бо почитання безіменних ідолів початок всього зла і причина і кінець.28 Бо як веселяться - вони безумні, як пророкують - то обману, як живуть - то неправедно, або швидко заклинають.29 Бо поклавши віру на бездушних ідолів, зле кленучись, не очікують потерпіти зло.30 А на їх обох прийде справедливе, бо зле подумали про Бога, сприйнявши ідолів, і неправедно поклялися в обмані, зневажаючи преподобність.31 Бо не сила того, чим клялися, але суд грішників завжди приходить за неправедний переступ.