1 Коли ж закінчили вечеряти, ввели Товію до неї.2 Він же, йдучи згадав слова Рафаїла і взяв попіл ладану і наклав серце риби і печінку і покурив.3 Як же демон занюхав запах, втік до верхних частей Єгипту, і ангел його звязав.4 Як же оба замкнулися, Товія встав з ліжка і сказав: Встань сестро, і помолимося, щоб Господь помилував нас.5 І Товія почав говорити: Благословенний Ти, Боже наших батьків, і благословенне твоє святе і славне імя на віки. Хай Тебе благословлять небеса і все твоє створіння.6 Ти створив Адама і дав йому на скріплення помічницю Еву його жінку. З цих було насіння людей. Ти сказав: Не добре бути самому чоловікові, зробім йому поміч подібну до нього.7 І тепер, Господи, не через розпусту я беру цю мою сестру, але по правді. Прикажи помилувати мене і з нею постарітися.8 І вона сказала з ним: Амінь.9 І обоє заснули вночі.10 І вставши, Раґуїл пішов і викопав гріб, кажучи: Чи не і цей помер.11 І прийшов Раґуїл до свого дому12 і сказав Едні своїй жінці: Пішли одну рабиню, і хай подивляться чи живе. Якщо ж ні, щоб ми його поховали і щоб ніхто не знав.13 І рабиня, відкривши двері, ввійшла і знайшла, що оба спали.14 І вийшовши сповістила їм, що він живе.15 І Раґуїл поблагословив Бога, кажучи: Благословенний Ти, Боже, в усякому благословенні чистому і святому, і хай Тебе благословлять твої святі і все твоє створіння, і всі твої ангели і твої вибранці хай Тебе благословлять на віки.16 Благословенний Ти, бо Ти звеселив мене, і не сталося мені так як я думав, але за великим твоїм милосердям зробив Ти з нами.17 Благословенний Ти, бо Ти помилував двох одинаків. Зроби їм, Господи, милосердя, сповни їх життя здоровям з радістю і милосердям.18 І він заповів рабам засипати гріб.19 І він зробив їм шлюб чотирнадцять днів.20 І промовив до нього Раґуїл, раніше ніж закінчилися дні весілля, заклявши, щоб він не вийшов, аж доки не сповняться чотирнадцять днів шлюбу,21 і тоді, щоб взяв половину його маєтків і пішов здоровим до батька. І остале коли помру я і моя жінка.