1 І Товія, відповівши, сказав йому: Батьку, зроблю все, що ти мені заповів.2 Але як зможу я взяти срібло (коли) я і його не знаю?3 І він дав йому записку і сказав йому: Поки я живу пошукай собі чоловіка, який піде з тобою, і дам йому зарплату. І пішовши, візьми срібло.4 І він пішов шукати чоловіка і знайшов Рафаїла, який був ангелом, і він не знав.5 І він йому сказав: Чи можу піти з тобою до Раґів в Мідії, і чи ти обізнаний з місцями?6 І сказав йому ангел: Піду з тобою і дорогу знаю і я перебував в нашого брата Ґаваїла.7 І сказав йому Товія: Почекай на мене, і скажу моєму батькові.8 І той сказав йому: Іди й не барися.9 І він, ввійшовши, сказав батькові: Ось я знайшов того, хто піде зі мною. Він же сказав: Поклич його до мене, щоб я пізнав з якого він племя і чи вірний, щоб піти з тобою.10 І він його покликав, і ввійшов, і поздоровилися навзаїмно.11 І сказав йому Товит: Брате, з якого племени і з якої родини є ти? Обяви мені.12 І він йому сказав: Чи ти шукаєш племя і рід найманця, який піде з твоїм сином? І сказав йому Товит: Бажаю брате, пізнати твій рід й імя.13 А він сказав: Я Азарія син великого Ананії, з твоїх братів.14 І він йому сказав: Здоровим іди, брате, і не злосться на мене, що я запитав, щоб довідатися твоє племя і твій рід. І ти мій брате походиш з гарного і доброго роду. Бо я знаю Ананію і Ятана синів великого Семея, як ми ходили разом до Єрусалиму, щоб поклонитися, несучи первоплоди і десятини того, що вродилося, і не заблукали в блуді наших братів. Ти з доброго кореня, брате.15 Але скажи, яку тобі дам зарплату, чи драхму на день і потрібне тобі так як і моєму синові?16 І ще додам тобі до зарплати, якщо здоровими повернетеся.17 І задоволені були цим. І він сказав до Товії: Приготовися на дорогу, і хай вам щастить. І приготовив син його те, що на дорогу. І його батько сказав йому: Іди з чоловіком, а Бог, що мешкає на небі, хай вам дасть добру дорогу, і хай його ангел іде з вами. І вийшли оба, щоб відійти, і собака хлопчини з ними.18 Заплакала ж Анна його матір і сказала до Товита: Чому ти післав нашу дитину? Чи він не є палицею нашої руки, коли він входить і виходить перед нами?19 Срібло до срібла не додавай, але як ніщо хай буде для нашого хлопця.20 Бо так як дано нам жити від Господа, це нам досить.21 І сказав їй Товит: Не говори слово, сестро, здоровим прийде, і твої очі його побачать.22 Бо добрий ангел іде з ним, і йому пощастить в дорозі, і повернеться здоровим.23 І вона перестала плакати.