1 І Товит покликав свого сина Товію і сказав йому: Гляди, дитино, заплати чоловікові, що пішов з тобою, і йому треба додати.2 І він йому сказав: Батьку, не бороню дати йому половину з того, що я приніс,3 бо він привів мене здоровим до тебе і оздоровив мою жінку і приніс моє срібло і оздоровив тебе так само.4 І сказав старець. Належиться йому.5 І він покликав ангела і сказав йому: Візьми половину всього, що ви принесли.6 Тоді той, покликавши обох потайки, сказав їм: Благословіть Бога і Йому визнавайтеся, і дайте велич Йому і визнавайтеся перед всіма живими за те, що Він зробив з вами. Добре благословити Бога і оспівувати його імя, обявляючи з пошаною слова божих діл, і не вагайтеся визнаватися Йому.7 Гарно ховати таємницю царя, а славно обявляти божі діла. Добро чиніть, і зло не захопить вас.8 Доброю є молитва з постом і милостинею і справедливістю. Краще мало зі справедливістю, ніж багато з неправедністю. Краще чинити милостиню, ніж збирати золото.9 Бо милостиня спасає від смерті, і вона очищає всякий гріх. Ті, що роблять милостині і справедливості, наповняться життя.10 А ті, що грішать, є ворогами власного життя.11 Не скрию від вас всяке слово. Я сказав, що: Добрим є скривати таємницю царя, а славним обявляти божі діла.12 І тепер коли молився ти і твоя невістка Сарра, я заніс память вашої молитви перед Святого. І коли ти хоронив мертвих, так само я був з тобою.13 І коли ти не затратив часу, щоб встати і оставити твою вечерю, щоб, пішовши, покрити мертвого, ти не скрився від мене, коли добро робив, але я був з тобою.14 І тепер Бог післав мене оздоровити тебе і твою невітку Сарру.15 Я є Рафаїл, один з сімох святих ангелів, які приносять молитви святих і входять перед славу Святого.16 І оба жахнулися і впали на лице, томущо перелякалися.17 І той сказав їм: Не бійтеся, мир хай вам буде. А Бога благословіть на віки.18 Бо не з власної ласки, але за бажанням вашого Бога я прийшов. Тому благословіть Його на віки.19 Всі дні я вам зявлявся, і не їв, ані не пив я, але ви бачили видіння.20 І тепер визнавайтеся Богові, бо іду до Того, Хто мене післав, і запишіть в книгу все, що сталося.21 І вони встали, і більше його не побачили.22 І визнавалися про великі і подивугідні божі діла і як їм зявився господний ангел.