1 Вночі на моїм ліжку я шукала того, кого полюбила моя душа, я його шукала і його не знайшла, я закликала до нього, і він мене не почув.

2 Встану ж і обійду кругом по місті по торговицях і по улицях і шукатиму того, кого полюбила моя душа. Я шукала його і не знайшла його.

3 Мене знайшли сторожі, що ходять по місті: Чи ви побачили того, кого полюбила моя душа?

4 Як коротко від коли я від них відійшла, аж доки я не знайшла того, кого полюбила моя душа. Я його схопила і не оставила його, аж доки його не ввела до дому моєї матері і до покою тієї, що мене зачала.

5 Я закляла вас, дочки Єрусалиму, силами і кріпостями поля, щоб ви не піднімали і не розбудили любов, доки не забажає.

6 Хто ця, що виходить з пустині як стовп диму, обкаджена смирною і ливаном, всіма порошками того, хто робить миро?

7 Ось ліжко Соломона, шістдесять сильних довкруг нього з силачів Ізраїля,

8 всі мають меч, навчені до війни, муж свій меч при своїм бедрі від нічного страху.

9 Цар Соломон зробив собі носилки з дерев Лівану,

10 він зробив його стовпи сріблими і його покривало золотим, його покриття з багряниці, всередині його долівка викладена, любов дочок Єрусалиму.

11 Вийдіть і погляньте на царя Соломона на вінець, яким його увінчала його матір в день його шлюбу і в день радости його серця.