1 І сказала Юдита: Починайте Богові моєму в тимпанах, співайте Господеві в цимбалах, грайте Йому псалом і хвалу, співайте і прикликуйте його імя,2 бо Господь - Бог, що нищить війни, бо спас мене з руки того, що мене переслідував, в його таборах, посеред народу.3 Прийшов ассур з гір з півночі, прийшов з десятками тисяч своєї сили, що їх множество загатило потоки, і їхній кінь покрив горби.4 Він сказав спалити мої гори і вигубити мою молодь мечем і тих в мене, що ссуть, покласти на основу, і моїх немовлят дати на розграблення, і моїх дівчат на грабунок.5 Господь Вседержитель перекреслив їм рукою жінки.6 Бо не впав їхній сильний від молодого, ані не побили його сини титанів, ані не повстали на нього високі великани, але Юдита дочка Мерарія своїм гарним лицем його роззброїла,7 бо вона скинула одіж свого вдівства на піднесення прибитих в Ізраїлі, намастила своє лице мастю8 і завязала своє волосся в зачіску і взяла льняну одіж, щоб його обманути.9 Її обува захопила його око, і її краса взяла в полон його душу, меч прошив його шию.10 Здригнулися перси від її очайдушності, і миди жахнулися від її сміливості.11 Тоді мої пригноблені закричали, і злякалися мої немічні і вигукнули, підняли їхній голос і були перекинені.12 Сини дівчат прошили їх і побили їх як дітей зрадників, вони згинули від бою мого Господа Бога.13 Заспіваю моєму Богові нову пісню! Господи, Ти великий і славний, дивний силою, непереможний.14 Тобі хай служить все твоє створіння. Бо Ти сказав, і сталося. Ти післав твого духа, і збудував. І немає (нікого), хто встоїться проти твого голосу.15 Бо Він порушить гори від основ з водами, каміння ж від лиця твого розтопиться, як віск. А на тих, що Тебе бояться, Ти змилосердишся над ними.16 Бо всяка жертва замала на милий запах, і ввесь жир замаленький Тобі на цілопалення. Хто ж боїться Господа завжди великий.17 Горе народам, що повстають проти мого народу. Господь Вседержитель пімстить їх в дні суду, щоб дати огонь і хробаки в їхніх тілах, і заплачуть в слабості на віки.18 Як же прийшли до Єрусалиму, вони поклонилися Богові, і коли нарід очистився, принесли свої цілопалення і свої добровільні жертви і дари.19 І Юдита поклала ввесь посуд Олоферна, який дав їй нарід, і балдахим, який вона взяла собі з його спальні, дала на дар Богові.20 І нарід радів в Єрусалимі перед лицем святих три місяці, і Юдита осталася з ними.21 А після цих днів кожний відійшов до свого насліддя, і Юдита відійшла до Ветулії і осталася над своїм маєтком. І стала в її часі славною в усій землі.22 І численні її бажали, і її не пізнав муж всі дні її життя, від того дня, коли помер її чоловік Манассія і додався до свого народу.23 І вона дуже поступала вперед у величі і постарілася в домі свого чоловіка до сто пять літ. І вона відпустила свою служницю на волю. І вона померла в Витулії, і її поховали в гробниці її мужа Манассії,24 і дім Ізраїля оплакав її сім днів. І вона розділила свій маєток перед своєю смертю всім кревним Манассії свого чоловіка і близьким свого роду.25 І більше не було того, хто страшив би синів Ізраїля в днях Юдити і багато днів після її смерти.