1 Зійди, сядь на землі, дівчино, дочко Вавилона, ввійди в темряву, дочко халдеїв, бо більше не додаси назватися тендітна і приваблива.

2 Візьми жорна, мели муку. Відкрий твоє покриття, відкрий сивини, відкрий ноги, перейди через ріки.

3 Хай відкриється твій сором, хай стануть явними твої зневаги. Заберу в тебе по справедливості, більше не передам людям.

4 Сказав Той, що тебе визволив, Господь Саваот його імя, святий Ізраїля:

5 Сядь викінчена, ввійди в темряву, дочко халдеїв, ані не назвешся силою царства.

6 Я розгнівався на мій нарід, ти опоганив моє насліддя. Я дав у твої руки, а ти не виказав їм милосердя, ти зробив ярмо старця дуже тяжким.

7 І ти сказав: На віки буду володіти. Ти не зрозумів цього в серці, ані ти не згадав останнє.

8 Тепер же послухай це, ніжна, що сидиш впевнено, що говориш у своїм серці: Я є, і немає іншої. Не сидітиму вдовою, ані не впізнаю сирітства.

9 А тепер нагло на тебе прийдуть ці оба в одному дні. Вдівство і бездітство нагло прийде на тебе в твоїм чаклунстві, дуже в силі твоїх ворожбитів,

10 в надії твоєї злоби. Бо ти сказала: Я є, і немає іншої. Пізнай, що знання цього і твоя злоба буде тобі соромом. І ти сказала твоїм серцем: Я є, і немає іншої.

11 І на тебе прийде знищення, і не пізнаєш, пропасть, і впадеш до неї. І на тебе прийде клопіт, і не зможеш бути чистою. І нагло на тебе прийде знищення, і не пізнаєш.

12 Стань тепер між твоїми чародіями і твоїм великим чаклунством, що ти навчилася від твоєї молодости, чи зможе вийти на користь.

13 Ти струдилася у твоїх радах. Хай стануть і спасуть тебе астрологи неба, ті, що дивляться на звізди, хай тобі сповістять, що має на тебе найти.

14 Ось всі як ріщя спалені будуть на огні і не спасуть своєї душі від полумя. Бо ти маєш вугілля огня, щоб на них сісти.

15 Вони будуть тобі поміччю, ти струдилася в твоїй зміні від молодости, людина сама собою заблудила, тобі ж не буде спасіння.