1 І був чоловік, що жив в Вавилоні, й імя йому Йоаким.2 І він взяв жінку, якій імя Сусанна дочку Хелкія, дуже гарну, і що боялася Господа.3 І її батьки праведні і навчили їхню дочку за законом Мойсея.4 І Йоакім був дуже багатий, і в нього багатий сад поблизу його дому. І до нього сходилися юдеї, томущо він був найславніший з усіх.5 І назначено двох старців з народу суддями в тому році, про що сказав Владика, бо: Вийшло беззаконня з Вавилону з старців суддів, які вважалися проводирями народу.6 Ці перебували в домі Йоакима, і приходили до них всі, що судилися.7 І сталося коли відходив нарід посеред дня, виходила Сусанна і ходила в саді свого чоловіка.8 І бачили її два старці кожного дня, як вона входила і ходила, і пожадали її.9 І обернули їхній ум і звернули свої очі, щоб не дивитися на небо, ані не памятати судьби праведних.10 І були оба зранені нею і не сповістили один одному їхній біль,11 бо встидалися сповістити їхнє пожадання, бо бажали бути з нею.12 І придивлялися закохано кожного дня, щоб її побачити.13 І сказав один до другого: Підім до дому, бо година обіду. І вийшовши розійшлися один від оного.14 І схилившись прийшли разом і питаючись один одного визнали причину - їхнє пожадання. І тоді спільно назначили час коли її зможуть знайти самою.15 І сталося коли вони наглядали за догідним днем, тоді вона ввійшла так як вчора і третого дня тільки з двома служницями і забажала помитися в саді, бо була спека.16 І не було там нікого за вийнятком двох схованих старців, які стежили за нею.17 І вона сказала служницям: Принесіть же мені олію і пахощі і замкніть двері саду, щоб я помилася.18 І вони зробили так як вона сказала, і замкнули двері саду і вийшли бічними дверима, щоб принести їм приказане, і не побачили старців, бо вони були сховані.19 І сталося, що як вийшли служниці, і два старці встали і підбігли до неї20 і сказали: Ось двері саду замкнені, і ніхто нас не бачить, і ми тебе пожадаємо. Тому погодься з нами і будь з нами.21 Якщо ж ні, засвідчимо проти тебе, що з тобою був молодець і через це ти відіслала від себе служниць.22 І застогнала Сусанна і сказала: Тісно мені звідусіль. Бо якщо це зроблю, мені смерть, а якщо не зроблю, не втечу з ваших рук.23 Краще мені, не зробивши, впасти в ваші руки, ніж грішити перед Господом.24 І Сусанна закричала великим голосом, закричали ж і два старці напроти неї.25 І один, побігши, відкрив двері сду.26 Як же почули в саді крик ті, що з хати, ввійшли через бічні двері, щоб побачити, що їй сталося.27 Коли ж старці сказали свої слова, раби дуже завстидалися, томущо ніколи не було сказано таке слово про Сусанну.28 І сталося, що на другий день, як зійшовся нарід до її чоловіка Йоакима, прийшли два старці повні беззаконних задумів проти Сусанни, щоб її забити,29 і сказали перед народом: Пішліть по Сусанну дочку Хелкія, яка є жінкою Йоакіма. Вони ж післали,30 і прийшла вона і її батьки і її діти і всі її кревні.31 Сусанна ж була дуже шляхотна і гарна на вид.32 А беззаконні приказали її відкрити, бо вона була закрита, щоб насититися її красою.33 Заплакали ж ті, що з нею, і всі ті, що її бачили.34 А два старці, вставши посеред народу, поклали руки на її голову.35 Вона ж плачучи поглянула на небо, бо в неї було серце, що надіялося на Господа.36 А старці сказали: Як ми проходжувалися самі в саді ввійшла ця з двома служницями і замкнула двері саду і відпустила служниць,37 і до неї прийшов молодець, який був схований, і ліг з нею.38 Ми ж будучи в куті саду, бачачи беззаконня, побігли до них.39 І бачачи їх, що були разом, його ж ми не змогли схопити, томущо він був сильнішим від нас, і відкривши двері вибіг,40 а цю, схопивши, запитали ми, хто був молодець,41 і вона не забажала нам сповістити. Це засвідчуємо. І збір повірив їм, як старцям народу і суддям, і засудили її на смерть.42 А Сусанна закричала великим голосом і сказала: Вічний Бог, що знає сховане, що бачить все перед тим, що воно станеться,43 Ти знаєш, що проти мене засвідчили брехню. І ось я вмираю, не зробивши нічого з того, що ці зле вигадали проти мене.44 І Господь вислухав її голос.45 І як її відводили, щоб вигубити, Бог підняв святий дух малого хлопчини, якому імя Даниїл,46 і він закричав великим голосом: Я чистий від цієї крови.47 А ввесь нарід повернувся до нього і сказали: Що це за слово, яке ти сказав?48 Він же ставши посеред них сказав: Такі ви безумні, сини Ізраїля? Не розсудивши, ані не пізнавши правду ви засудили дочку Ізраїля?49 Поверніться до суду. Бо ці засвідчили проти неї брехню.50 І ввесь нарід повернувся з поспіхом. І сказали до нього старці: Ходи сядь посеред нас і сповісти нам. Бо тобі Бог дав старшиньство.51 І сказав до них Даниїл: Розділіть їх один від одного далеко, і я їх випитаю.52 А як були розділені один від одного, він покликав одного з них і сказав до нього: Ти, що постарівся поганими днями, тепер прийшли твої гріхи, які ти раніше вчинив,53 судячи неправедні суди, і засуджуючи невинних а відпускаючи винних, коли говорить Господь: Невинного і праведного не убєш.54 Отже тепер якщо ти цю побачив, скажи під яким деревом ти їх побачив, що вони розмовляли разом? Він же сказав: Під яловицею.55 А Даниїл сказав: Правильно, ти збрехав на свою голову. Бо вже божий ангел, беручи від Бога рішення, розрубає тебе пополам.56 І відставивши його приказав привести другого. І сказав до нього: Ханаанське насіння а не Юди, тебе обманула краса, і пожадання повернуло твоє серце.57 Так ви робили з дочками Ізраїля, і вони боячись говорили з вами, але дочка Юди не стерпіла вашого беззаконня.58 Отже тепер скажи мені: Під яким деревом ти їх зловив, як вони говорили між собою? Він же сказав: Під дубом.59 Сказав же до нього Даниїл: Правильно, і ти збрехав на свою голову. Бо божий ангел жде, маючи меч, щоб розтесати тебе пополам, щоб вас вигубити.60 І закричав ввесь збір великим голосом і поблагословили Бога, що спасає тих, що на нього надіються.61 І повстали проти двох старців, бо Даниїл доказав з їхніх уст, що вони збрехали, і зробили з ними за злом, яке вони задумали на ближнього,62 щоб зробити за законом Мойсея, і їх забили. І спаслася невинна кров в тому дні.63 А Хелкій і його жінка похвалили Бога за їхню дочку Сусанну з її чоловіком Йоакімом і всіма кревними, бо не знайдено в ній соромного діла.64 І Даниїл став великий перед народом від того дня і пізніше. Вил і Дракон