1 Через гріхи, якими ви згрішили перед Богом, ви будете попроваджені до Вавилону полоненими Навуходоносором вавилонським царем.2 Отже, ввійшовши до Вавилону, будете там багато літ і довгий час аж до семи родів, а після цього Я виведу вас звідти з миром.3 Тепер же побачите у Вавилоні сріблих і золотих і деревяних богів, яких носять на раменах, що наводять страх на народи.4 Отже, не бійтеся, щоб і ви, відсторонюючись від чужинців, відсторонилися і хай вас не охопить страх від них,5 бачачи нарід впереді і позаду себе, що їх почитають, а скажіть в умі: Тобі належиться покланятися, Владико.6 Бо мій ангел є з вами, а він досліджує ваші душі.7 Бо їхній язик виструганий митцем, а вони позолочені і посріблені, брехливі і не можуть говорити,8 і так наче для прикрашеної дівчини, беручи золото, приготовляють вінці на голови їхніх богів.9 І буває, що часом священики забирають від своїх богів золото і срібло і вживають для себе самих, а дадуть з них і тим, розпусницям, що під дахом.10 А вони їх прикрашують як людей одежами, сріблих і золотих і деревяних богів. Ці ж не спасаються від іржі і молів.11 Як вони зодягнені багряною одіжжю, обтирають їхнє лице через хатний порох, якого на них є багато.12 І він має скипетр як людина, суддя країни, який не вигублює того, що грішить проти нього.13 А має меч в правиці і сокиру, а вона його не спасає від війни і злодіїв.14 Звідти є явним, що вони не є богами. Отже, не бійтеся їх.15 Бо так як розбитий людський посуд стає непотребом, такими є їхні боги, як вони поставлені в домах.16 Їхні очі є повні пороху від ніг тих, що входять.17 І так як для когось, що зневажив царя, є загороджені двори, наче виведеному на смерть, так священики скріплюють їхні доми дверима і замками і засувами, щоб не були ограблені злодіями.18 Засвічують світила і більше ніж собі, з яких вони ніяке не можуть бачити.19 Бо вони наче поліно, що в хаті, а їхні серця, кажуть, є облизані, як плазуни з землі їдять їх і їхню одіж вони не відчувають.20 Вони почорніли на своїх лицях від диму, що в домі.21 На їхнє тіло і на голову сідають лилики, ластівки і птахи, так само ж і коти.22 Звідси пізнаєте, що вони не є богами. Отже, не бійтеся їх.23 Бо золото, що лежить на прикрасу, якщо хто не зітре (з нього) ржі, воно не заблистить. Бо вони ані не відчували коли були відливані.24 За всяку ціну купують тих, в яких немає духа.25 Без ніг вони носяться на раменах виказуючи власну нечесність людям, а й їхні слуги засоромлюються, томущо як колись впаде на землю, самі встати (не можуть).26 Ані само собою він не порушиться, якщо хтось його поставить стояти, ані якщо буде нахилений, не випростується, але їм ставиться дари так як мертвим.27 Жертвами ж, які їм віддані послуговуються їхні священники. Так само ж і жінки засолюючи з цього не дають ані бідному, ані немічному. До їхніх жертов доторкаються відлучена і та, що щойно народила.28 Отже, знаючи з цього, що вони не є богами, не бійтеся їх.29 Бо як можуть назватися богами? Бо жінки служать сріблим і золотим і деревяним богам.30 І в їхніх домах священики сидять, маючи роздерту одіж і оголені голови і бороду, (і) їх голови непокриті.31 А вони ревуть кричачи перед їхніми богами так як дехто на тризні мерця.32 Забравши з їхньої одежі священики зодягають своїх жінок і дітей.33 Вони не зможуть віддати, ані коли терплять щось злого, ані коли добре. Вони не можуть поставити царів, ані забрати.34 Так само, ані не можуть дати багацтво, чи мідь. Якщо хтось помолившись до них молитвою, не дасть, не домагатимуться.35 Людину від смерти не спасають, ані не визволять малого від сильного.36 Сліпу людину не привернуть до видіння, не визволять людину, що є в біді.37 Вдову не помилують, ані не зроблять добро сироті.38 Деревяні і позолочені і посріблені (боги) є подібними до каменя з гори, а ті, що їм служать завстидаються.39 Отже, як можна думати чи називати їх богами?40 А ще і як їх халдеї обещещують, вони, коли бачать німого, що не може говорити, принісши до Вила, моляться, як до того, що спроможний чути, щоб він заговорив,41 і вони, зрозумівши, не можуть їх оставити, бо не мають зрозуміння.42 А жінки оперезані шнурками на дорогах сидять, палять полову.43 Коли якась з них притягнена кимось з проходячих переспить, ганьбить ближню, бо вона не удостоїлася так як і та, ані її шнурок не був розірваний.44 Все, що в них стається, брехливе. Отже, як можна вважати чи називати їх богами?45 Вони зроблені теслями і золотарями. Нічим іншим не стають від того, чим митці бажають щоб вони були.46 І ті, що їх творять не стають довговічними. Як же може ними створене бути богами?47 Бо вони оставили брехню і погорду тим, що пізніше прийдуть.48 А коли на них найде війна і зло, священики радяться між собою куди з ними сховаються.49 Отже, як не можна збагнути, що не є богами, ті, що не спасають себе від війни, ані від зла?50 Бо будучи деревяними і позолоченими і посрібленими пізнається з цього, що вони брехливі. Всім народам і царям буде явним, що вони не є богами, але діла людських рук, і в них немає ніякого божого діла.51 Отже, кому не є відомим, що вони не є богами?52 Бо вони не поставлять царя країни, ані не дають людям дощ,53 а свій суд не судять, ані не визволяють обидженого, будучи безсилі. Вони так як круки між небом і землею.54 Бо коли огонь впаде на дім деревяних чи позолочених чи посріблених богів, їхні священики втечуть і спасуться, а вони всередені згорять так як поліна.55 А царям і воякам вони не протиставитимуться.56 Отже, як можна сприймати чи думати, що вони є богами?57 Ані від злодіїв, ані від розбійників не спасуться деревяні й посріблені й позолочені боги, з яких сильні забирають золото й срібло і підуть, взявши одіж, що на них, ані вони самим собі не поможуть.58 Тому краще бути царем, що виказує свою мужність, чи в хаті потрібним посудом, яким послуговується власник, ніж фальшивими богами, чи й дверима в домі, що спасають те, що в ньому є, радше ніж фальшивими богами, і деревяним стовпом в царськім домі, радше ніж фальшивими богами.59 Бо сонце і місяць і звізди, будучи ясними і післаними на потребу, є послушні.60 Так само і блискавка, коли зявиться, вона є гарною. Через це і вітер дме в кожній країні.61 І коли хмарам Бог прикаже піти на всю вселенну, вони виповняють приказане. А огонь післаний згори винищити гори і ліси, чинить приказане.62 А ці, ані видом, ані своїми силами не є подібні.63 Тому ані не можна вважати, ані не (можна) називати їх богами, коли вони не є спроможні, ані суд судити, ані робити людям добро.64 Отже, знаючи, що вони не є богами, не бійтеся їх.65 Бо царів вони, ані не прокленуть, ані не поблагословлять.66 А знаки в народах на небі не покажуть, ані не засяють як сонце, ані не засвітяться як місяць.67 Кращі від них звірі, які можуть собі помогти втечею до сховки.68 Отже, ніяким способом нам не є явним, що вони є богами. Тому не бійтеся їх.69 Бо так як в городі страшак нічого не стереже, такі їхні деревяні і позолочені і посріблені боги.70 Тому то їхні деревяні і позолочені і посріблені боги подібні й до колючого дерева в городі, на яке сідає всякий птах, так само ж і до мертвого покиненого в темряві.71 А від порфіри і мармору, які на них гниють, пізнаєте, що вони не є богами. Вони ж вкінці будуть зїджені, і буде ганьба в країні.72 Отже, кращою є праведна людина, що не має ідолів, бо буде далекою від ганьби.