1 А в цьому часі Антіох приготовив другу поїздку до Єгипту.2 Трапилась по всьому місті поява на сорок днів, що зявилася в повітрі, що бігли кіннотчики, які мали золоті одежі і списи, загін озброєних і з витягненими мечами,3 і загони коней виставлені до бою, і були напади і гнали проти себе і махання щитів, і множество списів, і стріляння стріл, і блистіння золотої прикраси і різних броней.4 Тому всі молилися, щоб поява була на добро.5 Як була неправдива чутка наче Антіох відійшов з життя, Яссон взявши не менше тисячі, нагло вчинив напад на місто. А як ті, що на мурах, були зіпхані і вже часть міста була захоплена, Менелай втік до твердині.6 А Ясон чинив різанину власних громадян без пощади, не зважаючи на те, що добрий день проти кревних є дуже поганим днем, вважаючи, що він розгромив ворогів і не співвітчизників.7 А влади він не захопив, і знову відійшов втікачем до Амманіти, одержавши сором на завершення зрадливого діла.8 Отже він одержав кінець поганого життя. Оскаржений перед Аретою тираном аравів, втікаючи з міста до міста, переслідуваний всіма, зненавиджений як відступник законів, і зогиджений як ворог батьківщини і громадян він був вигнаний до Єгипту,9 і той, що багатьох вигнав з батьківщини, згинув в чужині, відійшовши до лакедемонів, наче шукаючи безпеку через спорідненість.10 І він, що викинув множество непохованими, став неоплаканим і не удостоївся похорону, ані не став учасником батьківського гробівця.11 А як до царя дійшло те, що трапилося, він сприйняв, що Юдея відступила, тому прийшовши з Єгипту озвірілий душею, захопив місто силою,12 і заповів воякам безпощадно вирізувати тих, хто траплялися, і вбивати тих, що ввійшли до хат.13 Було ж вбивство немовлят і старців, вигублення жінок і дітей, вирізання дівчат і немовлят.14 А в усіх трьох днях вигубили вісімдесять тисяч, а сорок тисяч в рукопашнім бою, а не менше від вбитих були продані.15 Не задовільнившись цим він відважився ввійти до найсвятішої святині всієї землі, маючи Менелая за провідника, який став зрадником і закону і батьківщини,16 і опоганеними руками він брав святий посуд і те, що іншими царями було покладене на побільшення місця і славу і честь він витягав опоганеними руками.17 І піднявся умом Антіох не догадуючись, що через гріхи тих, що жили в місті, Владика трохи прогнівався, і тому сталася зневага над місцем.18 Якщо ж не трапилося б багатьома гріхами бути обнятим, так як Іліодор, що був післаний від царя Селевкія, щоб поглянути на скарбницю, цей прийшовши, зразу побитий, відвернений був би від смілості.19 Але Господь не вибрав через місце нарід, але через нарід місце.20 Тому і це місце, що стало учасником з народом тих нещасть, які сталися, пізніше (було) учасником добрих діл, і оставлене в гніві Вседержителя, знову в зміні великого Господа з усією славою підніметься.21 Отже Антіох забравши з святині до тисячі вісімсот талантів, швидко пішов до Антіохії, думаючи через гордість зробити так, щоб землею плисти і морем ходити, через піднесення серця.22 А він оставив і наставників в Єрусалимі, щоб зло людям чинити, Филипа, що родом фруґен, що мав жорстокіший звичай ніж той, що (його) наставив,23 а в Ґарізіні Андроніка, і з цими Менелая, який гірше від інших панував над громадянами, а був ворожим до громадян юдеїв, маючи погане розположення.24 Він післав Мусарха Аполлінія з двадцять двома тисячами війська, приказавши вигубити всіх дорослих, а жінок і молодих продати.25 А цей прийшовши до Єрусалиму і вдавши, що з миром, почекав аж до святого дня суботи і взявши святкуючих юдеїв, тим, що йому підлеглі, приказав (взяти) озброєння.26 І він вигубив тих всіх, що вийшли на видовище, і вгнавшись до міста зі зброєю вигубив великі множества.27 А Юда - він і Маккавей, будучи з якою десяткою і відійшовши в гори, проживав за звичаєм звірів з тими, що з ним, і траву споживаючи як їжу, (так) жили, щоб не стати учасниками нечистоти.